АНТИУТОПІЯ

Антиутопія знову настане,
Тяжко стояти, а треба рушати,
Ноги німіють постійно в бур'яні.

Смерть замітає пороги в палатах,
Тіні рушають по цеглі похмуро,
Нові дороги завзято шукати.

Траса веде у невизнану бурю,
Крейда малює полегшення волі,
Важко пробити міцну цю структуру.

Кроки не змінюють звуки на колір,
Поруч іде моя Муза-Афіна,
Зникли усі перешкоди та болі.

Нині відкриті прекрасні проміння,
Трави ростуть соковито-зелені,
Тане повільно обману руїна.

Квіти збираю навмисно в щоденник,
Простір дозволив безмежно любити,
Будуть забуті розмови шалені.

Вже переможцями вийдемо з битви,
Ми відчуваємо радість від цього,
Тільки щасливо усе залишити.

Антиутопія збила облогу.

Мирослав Манюк
13.07.2026
АНТИУТОПІЯАнтиутопія знову настане,Тяжко стояти, а треба рушати,Ноги німіють постійно в бур'яні.Смерть замітає пороги в палатах,Тіні рушають по цеглі похмуро,Нові дороги завзято шукати.Траса веде у невизнану бурю,Крейда малює полегшення волі,Важко пробити міцну цю структуру.Кроки не змінюють звуки на колір,Поруч іде моя Муза-Афіна,Зникли усі перешкоди та болі.Нині відкриті прекрасні проміння,Трави ростуть соковито-зелені,Тане повільно обману руїна.Квіти збираю навмисно в щоденник,Простір дозволив безмежно любити,Будуть забуті розмови шалені.Вже переможцями вийдемо з битви,Ми відчуваємо радість від цього,Тільки щасливо усе залишити.Антиутопія збила облогу.Мирослав Манюк13.07.2026
1
53переглядів