СВЯТАЯ КИЇВСЬКАЯ РУСЬ
Святую Київськую Русь
Ще Володимир охрестив,
І цим й сьогодні я горджусь.
Всім серцем Русь він полюбив.
І десь між пагорбів Дніпра,
Де височіють скрізь церкви́,
Є Володимира гора,
А поміж горами – рови.
Святая Київськая Русь…
Вона – єдиная така,
Гордився нею й прадідусь,
І доля в неї нелегка́.
Вона крізь бурі проросла,
Несла́ надію крізь віки.
Держави сила ожила́
На берегах Дніпра-ріки́.
Святая Київськая Русь –
Колиска волі й майбуття.
За неї серцем я молюсь,
Вона – початок всіх звитяг.
Тут Київ-красень над Дніпром,
Мов світлий княжий оберіг,
І став для світу джерелом
Святих державницьких доріг.
Святую Київськую Русь
Не стер ні ворог, ні вогонь.
Вона не вийшла з наших душ,
З міцних тих предківських долонь.
Ще з тих століть, ще з тих часів
В корінні сво́єму міцна,
Загарбать ворог захотів…
Усі часи є він й війна.
Святая Київськая Русь –
Моя історія свята.
В думках до тебе поверну́сь,
Ти – наша слава золота.
Стоїть величний Київ-град,
Як серце рідної землі́.
Тут свій є дух, тут свій є лад,
Й до нього рвуться москалі.
Святая Київськая Русь
Зростила лицарів землі.
Вела крізь бурю й вир спокус,
Щоб волю ми уберегли.
Від княжих лав і до знамен
Єднає слава поколінь.
Не знищить ворог дух пісень,
Його лякає й наша тінь.
Святую Київськую Русь
Несе Дніпро у даль віків.
Я не зречусь її, клянусь,
Бо князь її нам заповів.
І Київ – свідок у Русі,
Її величний оберіг.
Стоїть в усій свої́й красі
Й потворам відсіч дати зміг.
Святая Київськая Русь –
Не тільки пам'ять сивини.
Вона у кожнім слові – суть,
Це йшло до нас із давнини.
Її державницький вогонь
Не згас у темряві століть.
Веде народ, синів і донь,
Аби не знати лихоліть.
Святую Київськую Русь
В серцях нащадки пронесли́.
Не загубили світлу путь
Поміж випробувань й імли.
І нині, в час тяжких боїв,
Коли здригається земля,
Стоїть наш Київ з тих часів,
Як нездоланна міць життя.
11.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
Святую Київськую Русь
Ще Володимир охрестив,
І цим й сьогодні я горджусь.
Всім серцем Русь він полюбив.
І десь між пагорбів Дніпра,
Де височіють скрізь церкви́,
Є Володимира гора,
А поміж горами – рови.
Святая Київськая Русь…
Вона – єдиная така,
Гордився нею й прадідусь,
І доля в неї нелегка́.
Вона крізь бурі проросла,
Несла́ надію крізь віки.
Держави сила ожила́
На берегах Дніпра-ріки́.
Святая Київськая Русь –
Колиска волі й майбуття.
За неї серцем я молюсь,
Вона – початок всіх звитяг.
Тут Київ-красень над Дніпром,
Мов світлий княжий оберіг,
І став для світу джерелом
Святих державницьких доріг.
Святую Київськую Русь
Не стер ні ворог, ні вогонь.
Вона не вийшла з наших душ,
З міцних тих предківських долонь.
Ще з тих століть, ще з тих часів
В корінні сво́єму міцна,
Загарбать ворог захотів…
Усі часи є він й війна.
Святая Київськая Русь –
Моя історія свята.
В думках до тебе поверну́сь,
Ти – наша слава золота.
Стоїть величний Київ-град,
Як серце рідної землі́.
Тут свій є дух, тут свій є лад,
Й до нього рвуться москалі.
Святая Київськая Русь
Зростила лицарів землі.
Вела крізь бурю й вир спокус,
Щоб волю ми уберегли.
Від княжих лав і до знамен
Єднає слава поколінь.
Не знищить ворог дух пісень,
Його лякає й наша тінь.
Святую Київськую Русь
Несе Дніпро у даль віків.
Я не зречусь її, клянусь,
Бо князь її нам заповів.
І Київ – свідок у Русі,
Її величний оберіг.
Стоїть в усій свої́й красі
Й потворам відсіч дати зміг.
Святая Київськая Русь –
Не тільки пам'ять сивини.
Вона у кожнім слові – суть,
Це йшло до нас із давнини.
Її державницький вогонь
Не згас у темряві століть.
Веде народ, синів і донь,
Аби не знати лихоліть.
Святую Київськую Русь
В серцях нащадки пронесли́.
Не загубили світлу путь
Поміж випробувань й імли.
І нині, в час тяжких боїв,
Коли здригається земля,
Стоїть наш Київ з тих часів,
Як нездоланна міць життя.
11.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
СВЯТАЯ КИЇВСЬКАЯ РУСЬСвятую Київськую РусьЩе Володимир охрестив,І цим й сьогодні я горджусь.Всім серцем Русь він полюбив.І десь між пагорбів Дніпра,Де височіють скрізь церкви́,Є Володимира гора,А поміж горами – рови.Святая Київськая Русь…Вона – єдиная така,Гордився нею й прадідусь,І доля в неї нелегка́.Вона крізь бурі проросла,Несла́ надію крізь віки.Держави сила ожила́На берегах Дніпра-ріки́.Святая Київськая Русь –Колиска волі й майбуття.За неї серцем я молюсь,Вона – початок всіх звитяг.Тут Київ-красень над Дніпром,Мов світлий княжий оберіг,І став для світу джереломСвятих державницьких доріг.Святую Київськую РусьНе стер ні ворог, ні вогонь.Вона не вийшла з наших душ,З міцних тих предківських долонь.Ще з тих століть, ще з тих часівВ корінні сво́єму міцна,Загарбать ворог захотів…Усі часи є він й війна.Святая Київськая Русь –Моя історія свята.В думках до тебе поверну́сь,Ти – наша слава золота.Стоїть величний Київ-град,Як серце рідної землі́.Тут свій є дух, тут свій є лад,Й до нього рвуться москалі.Святая Київськая РусьЗростила лицарів землі.Вела крізь бурю й вир спокус,Щоб волю ми уберегли.Від княжих лав і до знаменЄднає слава поколінь.Не знищить ворог дух пісень,Його лякає й наша тінь.Святую Київськую РусьНесе Дніпро у даль віків.Я не зречусь її, клянусь,Бо князь її нам заповів.І Київ – свідок у Русі,Її величний оберіг.Стоїть в усій свої́й красіЙ потворам відсіч дати зміг.Святая Київськая Русь –Не тільки пам'ять сивини.Вона у кожнім слові – суть,Це йшло до нас із давнини.Її державницький вогоньНе згас у темряві століть.Веде народ, синів і донь,Аби не знати лихоліть.Святую Київськую РусьВ серцях нащадки пронесли́.Не загубили світлу путьПоміж випробувань й імли.І нині, в час тяжких боїв,Коли здригається земля,Стоїть наш Київ з тих часів,Як нездоланна міць життя.11.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
155переглядів