ВІД БЕРЕЗОВИХ ДО КАМ'ЯНИХ
Березо́ві хрести у дібровах,
Де повстанці наві́ки лягли.
Не скорились у лютих облогах,
Честь Вкраїни крізь смерть пронесли́.
Березо́ві хрести на узліссі
Бережуть славні всі імена.
Там, де грім розривався колись ще,
Вічно квітне свята тишина.
Березо́ві хрести посивіли,
Та не стерся із пам'яті слід.
Їх дощі і вітри сиві вкрили,
Та жертовний не згас заповіт.
Та сьогодні знов стогне країна,
Знову чорна нависла біда.
І найкращих синів України
Відбирає убивча орда.
Кам'яні вже хрести й металеві
Піднімаються в селах й містах.
І встановлюють їх вже бійцеві,
Хто за неньку поліг у боях.
Кам'яні вже хрести височіють,
Де учора сміялось життя.
Материнські жалі не маліють,
Не щезає зі сліз вишиття.
То тепер ці хрести уже поруч,
Наче міст через ро́ки й віки.
Ті виборювать кликали волю –
Інші стали за прю навіки́.
Не змінилась свята Україна,
Не змінився одвічний наш шлях.
Додаються могили й руїна,
І хрести вже ростуть на очах.
То хай схилиться люд перед ними,
Перед кожним, хто землю закрив.
В наших душах лишились живими,
До звитя́ги хто з них не дожив.
Хрест змінив лиш березу на камінь,Та незмінна жертовність синів.Україна сповита життямиТих, хто волю собою скріпив.
11.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1065458
Березо́ві хрести у дібровах,
Де повстанці наві́ки лягли.
Не скорились у лютих облогах,
Честь Вкраїни крізь смерть пронесли́.
Березо́ві хрести на узліссі
Бережуть славні всі імена.
Там, де грім розривався колись ще,
Вічно квітне свята тишина.
Березо́ві хрести посивіли,
Та не стерся із пам'яті слід.
Їх дощі і вітри сиві вкрили,
Та жертовний не згас заповіт.
Та сьогодні знов стогне країна,
Знову чорна нависла біда.
І найкращих синів України
Відбирає убивча орда.
Кам'яні вже хрести й металеві
Піднімаються в селах й містах.
І встановлюють їх вже бійцеві,
Хто за неньку поліг у боях.
Кам'яні вже хрести височіють,
Де учора сміялось життя.
Материнські жалі не маліють,
Не щезає зі сліз вишиття.
То тепер ці хрести уже поруч,
Наче міст через ро́ки й віки.
Ті виборювать кликали волю –
Інші стали за прю навіки́.
Не змінилась свята Україна,
Не змінився одвічний наш шлях.
Додаються могили й руїна,
І хрести вже ростуть на очах.
То хай схилиться люд перед ними,
Перед кожним, хто землю закрив.
В наших душах лишились живими,
До звитя́ги хто з них не дожив.
Хрест змінив лиш березу на камінь,Та незмінна жертовність синів.Україна сповита життямиТих, хто волю собою скріпив.
11.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1065458
ВІД БЕРЕЗОВИХ ДО КАМ'ЯНИХБерезо́ві хрести у дібровах,Де повстанці наві́ки лягли.Не скорились у лютих облогах,Честь Вкраїни крізь смерть пронесли́.Березо́ві хрести на узліссіБережуть славні всі імена.Там, де грім розривався колись ще,Вічно квітне свята тишина.Березо́ві хрести посивіли,Та не стерся із пам'яті слід.Їх дощі і вітри сиві вкрили,Та жертовний не згас заповіт.Та сьогодні знов стогне країна,Знову чорна нависла біда.І найкращих синів УкраїниВідбирає убивча орда.Кам'яні вже хрести й металевіПіднімаються в селах й містах.І встановлюють їх вже бійцеві,Хто за неньку поліг у боях.Кам'яні вже хрести височіють,Де учора сміялось життя.Материнські жалі не маліють,Не щезає зі сліз вишиття.То тепер ці хрести уже поруч,Наче міст через ро́ки й віки.Ті виборювать кликали волю –Інші стали за прю навіки́.Не змінилась свята Україна,Не змінився одвічний наш шлях.Додаються могили й руїна,І хрести вже ростуть на очах.То хай схилиться люд перед ними,Перед кожним, хто землю закрив.В наших душах лишились живими,До звитя́ги хто з них не дожив.Хрест змінив лиш березу на камінь,Та незмінна жертовність синів.Україна сповита життямиТих, хто волю собою скріпив.11.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1065458
306views