ЦІНА СВІТОВОГО МОВЧАННЯ

Сьогодні знову Київ у жалобі,
Сьогодні знову Київ у вогні,
Загинув хтось у матері в утробі,
А хтось — у муках з смертю у борні.

Усюди пил, уламки і руїни,
Усюди крик, ридання, стогін, плач,
І янголи з небесної країни
Приймали тих, хто вже не бачить вдач.

Всю ніч ревли сирени без упину,
Ракети смерть несли із висоти,
А ворог знову нищив Україну,
Щоб попіл лиш і згарища знайти.

Здригались стіни, падали оселі,
Горіло все… Як тяжко це знести…
А смерть збирала душі невеселі,
Ламаючи людські святі світи.

І світ мовчить... Він звик до горя, болю,
До наших сліз, до тисячних утрат.
Йому ж бо не пізнати нашу долю…
Немов не бачить катових розплат.

Щодня слова... І співчуття, і втому
Ховають за красивістю промов.
Та хто пове́рне вбитих знов додому?
Хто воскресить обірвану любов?

06.07.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026