ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ
Заручини - заключний етап сватання, обрядове закріплення згоди на шлюб. Це перший передвесільний обряд, набував законної чинності. На заручини до молодої приходили разом із молодим його батьки й родичі. Усі сідали до столу, а молодих виводили на посад. Старший староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, зверху - руку хлопця й перев'язував їх рушником. Після цього ритуалу молода перев'язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотном або сорочками. У Карпатах цей ритуал здійснювала мати дівчини: вона обсипала молодих пшеницею та білою вовною й подавала мед, котрий символізував єдність молодих та їхніх родичів. Після усіх церемоній дівчина й хлопець вважалися заручиними, відтепер не мали права відмовитися від шлюбу. Спроба цього вважалася за безчестя. На ознаку того, що дівчина й хлопець засватані, вони отримували певні атрибути: наречений - барвінкову квітку, наречена - червону стрічку в косах або квітку.
З відривного календаря "Криниченька" за 4 липня.
----------
Заручини - заключний етап сватання, обрядове закріплення згоди на шлюб. Це перший передвесільний обряд, набував законної чинності. На заручини до молодої приходили разом із молодим його батьки й родичі. Усі сідали до столу, а молодих виводили на посад. Старший староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, зверху - руку хлопця й перев'язував їх рушником. Після цього ритуалу молода перев'язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотном або сорочками. У Карпатах цей ритуал здійснювала мати дівчини: вона обсипала молодих пшеницею та білою вовною й подавала мед, котрий символізував єдність молодих та їхніх родичів. Після усіх церемоній дівчина й хлопець вважалися заручиними, відтепер не мали права відмовитися від шлюбу. Спроба цього вважалася за безчестя. На ознаку того, що дівчина й хлопець засватані, вони отримували певні атрибути: наречений - барвінкову квітку, наречена - червону стрічку в косах або квітку.
З відривного календаря "Криниченька" за 4 липня.
----------
ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ Заручини - заключний етап сватання, обрядове закріплення згоди на шлюб. Це перший передвесільний обряд, набував законної чинності. На заручини до молодої приходили разом із молодим його батьки й родичі. Усі сідали до столу, а молодих виводили на посад. Старший староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, зверху - руку хлопця й перев'язував їх рушником. Після цього ритуалу молода перев'язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотном або сорочками. У Карпатах цей ритуал здійснювала мати дівчини: вона обсипала молодих пшеницею та білою вовною й подавала мед, котрий символізував єдність молодих та їхніх родичів. Після усіх церемоній дівчина й хлопець вважалися заручиними, відтепер не мали права відмовитися від шлюбу. Спроба цього вважалася за безчестя. На ознаку того, що дівчина й хлопець засватані, вони отримували певні атрибути: наречений - барвінкову квітку, наречена - червону стрічку в косах або квітку. З відривного календаря "Криниченька" за 4 липня. ----------
14переглядів