Українська
English
ПОКЛАДЕННЯ ЧЕСНОЇ РИЗИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ У ВЛАХЕРНІ (V).
У роки правління візантійського імператора Льва Великого, Македонянина (457-474), брати Гальба і Кандид, наближені до царя, вирушили з Константинополя до Святої Землі на поклоніння Богові у тамтешніх святих місцях. Вони зупинилася на нічліг у невеличкому селищі біля Назарету, в будинку старенької єврейки. В домі їх увагу привернули запалені свічки і фіміам. На питання, що за святиня знаходиться в будинку, благочестива жінка довго не хотіла відповідати, але після невідступних прохань врешті відповіла, що зберігає дорогу святиню Ризу Богородиці, від якої відбувається багато чудесних Господніх зцілень. Пресвята Діва перед Успінням подарувала одну зі Своїх риз благочестивій дівиці-єврейці з цього роду, заповівши їй передати її перед смертю також дівчині. Так, від покоління до покоління, Риза Богоматері зберігалася в цій родині.
Дорогоцінний ковчег, що містив священну Ризу, був перевезений до Константинополя. Святий Геннадій, Патріарх Константинопольський († 471), і імператор Лев, дізнавшись про священну знахідку, переконалися у нетлінності святої Ризи Богородиці і з трепетом приклалися до неї. У Влахерні, на березі моря, був споруджений новий храм на честь Богоматері. 458 року святитель Геннадій з належним торжеством переніс священну Ризу у Влахернський храм, вклавши її в новий ковчег.
Не раз при навалах ворогів Господь, за заступництвом Пресвятої Богородиці, рятував місто, якому Вона дарувала Свою священну Ризу. Так було під час облоги Константинополя аварами в 626, персами в 677, арабами у 717 роках.
------------
МОЛИТВА
Тропар Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, гл. 8
Богородице Приснодіво, людей покрово, ризою і поясом пречистого тіла Твого, місту твоєму, охорону дарувала,/безсіменним народженням Твоїм нетлінною перебуваючи,/Тобою бо єство оновлюється і час./ Тому молимо Тебе мир місту Твоєму дарувати і душам нашим велику милість.
Кондак Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці, гл. 4
Одежу нетління, священну ризу Твою,/ дарувала всім вірним Богоблагодатна Чиста,/ нею ж прикривала священне тіло Твоє, що її покладення святкуємо з любов'ю/ покрово всіх людей, / і взиваємо зі страхом до Тебе, Чиста: / радуйся, Діво, християн похвало.
У роки правління візантійського імператора Льва Великого, Македонянина (457-474), брати Гальба і Кандид, наближені до царя, вирушили з Константинополя до Святої Землі на поклоніння Богові у тамтешніх святих місцях. Вони зупинилася на нічліг у невеличкому селищі біля Назарету, в будинку старенької єврейки. В домі їх увагу привернули запалені свічки і фіміам. На питання, що за святиня знаходиться в будинку, благочестива жінка довго не хотіла відповідати, але після невідступних прохань врешті відповіла, що зберігає дорогу святиню Ризу Богородиці, від якої відбувається багато чудесних Господніх зцілень. Пресвята Діва перед Успінням подарувала одну зі Своїх риз благочестивій дівиці-єврейці з цього роду, заповівши їй передати її перед смертю також дівчині. Так, від покоління до покоління, Риза Богоматері зберігалася в цій родині.
Дорогоцінний ковчег, що містив священну Ризу, був перевезений до Константинополя. Святий Геннадій, Патріарх Константинопольський († 471), і імператор Лев, дізнавшись про священну знахідку, переконалися у нетлінності святої Ризи Богородиці і з трепетом приклалися до неї. У Влахерні, на березі моря, був споруджений новий храм на честь Богоматері. 458 року святитель Геннадій з належним торжеством переніс священну Ризу у Влахернський храм, вклавши її в новий ковчег.
Не раз при навалах ворогів Господь, за заступництвом Пресвятої Богородиці, рятував місто, якому Вона дарувала Свою священну Ризу. Так було під час облоги Константинополя аварами в 626, персами в 677, арабами у 717 роках.
------------
МОЛИТВА
Тропар Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, гл. 8
Богородице Приснодіво, людей покрово, ризою і поясом пречистого тіла Твого, місту твоєму, охорону дарувала,/безсіменним народженням Твоїм нетлінною перебуваючи,/Тобою бо єство оновлюється і час./ Тому молимо Тебе мир місту Твоєму дарувати і душам нашим велику милість.
Кондак Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці, гл. 4
Одежу нетління, священну ризу Твою,/ дарувала всім вірним Богоблагодатна Чиста,/ нею ж прикривала священне тіло Твоє, що її покладення святкуємо з любов'ю/ покрово всіх людей, / і взиваємо зі страхом до Тебе, Чиста: / радуйся, Діво, християн похвало.
ПОКЛАДЕННЯ ЧЕСНОЇ РИЗИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ У ВЛАХЕРНІ (V).
У роки правління візантійського імператора Льва Великого, Македонянина (457-474), брати Гальба і Кандид, наближені до царя, вирушили з Константинополя до Святої Землі на поклоніння Богові у тамтешніх святих місцях. Вони зупинилася на нічліг у невеличкому селищі біля Назарету, в будинку старенької єврейки. В домі їх увагу привернули запалені свічки і фіміам. На питання, що за святиня знаходиться в будинку, благочестива жінка довго не хотіла відповідати, але після невідступних прохань врешті відповіла, що зберігає дорогу святиню Ризу Богородиці, від якої відбувається багато чудесних Господніх зцілень. Пресвята Діва перед Успінням подарувала одну зі Своїх риз благочестивій дівиці-єврейці з цього роду, заповівши їй передати її перед смертю також дівчині. Так, від покоління до покоління, Риза Богоматері зберігалася в цій родині.
Дорогоцінний ковчег, що містив священну Ризу, був перевезений до Константинополя. Святий Геннадій, Патріарх Константинопольський († 471), і імператор Лев, дізнавшись про священну знахідку, переконалися у нетлінності святої Ризи Богородиці і з трепетом приклалися до неї. У Влахерні, на березі моря, був споруджений новий храм на честь Богоматері. 458 року святитель Геннадій з належним торжеством переніс священну Ризу у Влахернський храм, вклавши її в новий ковчег.
Не раз при навалах ворогів Господь, за заступництвом Пресвятої Богородиці, рятував місто, якому Вона дарувала Свою священну Ризу. Так було під час облоги Константинополя аварами в 626, персами в 677, арабами у 717 роках.
------------
МОЛИТВА
Тропар Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, гл. 8
Богородице Приснодіво, людей покрово, ризою і поясом пречистого тіла Твого, місту твоєму, охорону дарувала,/безсіменним народженням Твоїм нетлінною перебуваючи,/Тобою бо єство оновлюється і час./ Тому молимо Тебе мир місту Твоєму дарувати і душам нашим велику милість.
Кондак Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці, гл. 4
Одежу нетління, священну ризу Твою,/ дарувала всім вірним Богоблагодатна Чиста,/ нею ж прикривала священне тіло Твоє, що її покладення святкуємо з любов'ю/ покрово всіх людей, / і взиваємо зі страхом до Тебе, Чиста: / радуйся, Діво, християн похвало.
146переглядів