На камені видно характер козацький,
Він з тої землі, де виблискують плавні.
В скульптурі помітна суть реалізацій.
В житті отаман величезну мав славу,
А погляд й тепер виглядає природним.
Він знав наперед свої цілі державні.
Його не лякали імперські народи,
Він мову тримав, як і руку на шаблі,
З якої в боях здобувалась свобода.
Він вів за собою не тільки для слави,
Аби не зламати козацької ланки
Й не дати для відступу ворогу шансів.
Він слухав поради ще з давніх курганів
І радився з тими, що в битвах бували.
Бо воля без мудрості — це не змагання.
Герой Гордієнко гнав кожну навалу,
Бо з твердим характером був по натурі
І слава його з кожним разом зростала.
Сьогодні ми бачимо це у скульптурах,
В картинах, піснях, у віршах, де так просто
Показано все в українській культурі.
Допоки є пам'ять — жива буде й постать.
Мирослав Манюк
24.06.2026