ЖОРСТОКО ЗАГАШЕНІ СВІЧІ ЖИТТІВЖорстоко загашені свічі життів,Жорстоко убиті кияни,У засвіти кожного ворог повів,З могили ніхто з них не встане.Ридала над містом зболіла блакить,І тиша стискала руїни,Бо в кожному домі нестерпно болить,Й від того, що є – крівця стине.Не встиг доспівати хтось своїх пісень,Не встигли сказати: «Кохаю»,Та пам'ять крізь попіл і чорний цей деньЇх світлих імен не втрачає.За кожне обірване ворогом «жить»,За сльози у серці Вкраїни,Настане година — прийдеться платитьЗа вбитих усіх без провини.Здригалися стіни від вибухів знов,Палали розбиті світанки,І Київ у серці тримав свою кров,Горіли вогнем наші ранки.І плаче над містом скорбота німа,У чорному дзвонять кайдани,Бо вбивцям ніколи прощення нема,А пам'ять не зрадить киянам.Над містом схилилися тіні жалів,Мовчали згорьовані храми,І вітер молитви до неба зносив,Змішавши їх всіх зі сльозами.Не буде забута трагедія ця,Не стихнуть скорботні зітхання,Бо в серці народу палає свіча,І путь всіх убитих остання.руїнах страшних проростатиме зновЛюбов до землі нездоланна,Та кожен із вбитих назавжди пішов,Залишивши рану киянам.12.06.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1063978