ЗНОВУ, ЗНОВУ І ЗНОВУ


Знов поранені і вбиті,

Знову люди кров'ю вмиті,

Знову вибухи лунають,

Знов цинічно нас вбивають.


Знову свіжі в нас могили,

Знову в нас людей убили,

Знов сирени завивають,

Знову спокій відбирають.


Знов дитинство обривають,

Знов домівки спопеляють,

Знов у вибухах світанки,

Знов стрічаєм чорні ранки.


Знову страшні похоронки,

Знов гіркі вдовині зморшки,

Знов молитви в небо линуть,

Знов невинні люди гинуть.


Знову біль у нас й розпука,

Знову горе, сльози й мука,

Знову морок і страждання,

Знов, що вчують – сподівання.


Знов над нами дим клубочить,

Знову смерть це все пророчить,

Знов руїни розбирають,

Знов тіла звідтіль виймають.


Знов зі всього попелище,

Знов неладний вітер свище,

Знов вогнем все оповито,

Знову нищать нас відкрито.


Знов на цвинтарі могили,

Знов від горя посивіли,

Знов вінки вітри гойдають,

Знову сльози не вщухають.


Знов обірвані розмови,

Знов невимовлене слово,

Знов портрети в нас на стінах,

Знову плач усюди лине.


Знову пам'ять серце крає,

Знову біль не відпускає,

Знов скорбота душі крає,

Знов війна життя ламає.


Знов свічки́ тремтять у храмі,

Знов молитва між сльозами,

Знову ймення промовляють,

Знов в могилоньки вкладають.


Знов дитячий сміх стихає,

Знову серце завмирає,

Знов катів не зупиняють,

Знов у світі споглядають.


10.06.2026 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026

ID: 1063898

ЗНОВУ, ЗНОВУ І ЗНОВУЗнов поранені і вбиті,Знову люди кров'ю вмиті,Знову вибухи лунають,Знов цинічно нас вбивають.Знову свіжі в нас могили,Знову в нас людей убили,Знов сирени завивають,Знову спокій відбирають.Знов дитинство обривають,Знов домівки спопеляють,Знов у вибухах світанки,Знов стрічаєм чорні ранки.Знову страшні похоронки,Знов гіркі вдовині зморшки,Знов молитви в небо линуть,Знов невинні люди гинуть.Знову біль у нас й розпука,Знову горе, сльози й мука,Знову морок і страждання,Знов, що вчують – сподівання.Знов над нами дим клубочить,Знову смерть це все пророчить,Знов руїни розбирають,Знов тіла звідтіль виймають.Знов зі всього попелище,Знов неладний вітер свище,Знов вогнем все оповито,Знову нищать нас відкрито.Знов на цвинтарі могили,Знов від горя посивіли,Знов вінки вітри гойдають,Знову сльози не вщухають.Знов обірвані розмови,Знов невимовлене слово,Знов портрети в нас на стінах,Знову плач усюди лине.Знову пам'ять серце крає,Знову біль не відпускає,Знов скорбота душі крає,Знов війна життя ламає.Знов свічки́ тремтять у храмі,Знов молитва між сльозами,Знову ймення промовляють,Знов в могилоньки вкладають.Знов дитячий сміх стихає,Знову серце завмирає,Знов катів не зупиняють,Знов у світі споглядають.10.06.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026ID: 1063898
120переглядів