АРХІВ ЕПОХИ


У день неважливий знайшлася глибокість
Крізь марки держав незнайомого віку,
Де профілі юності міряли боком.


Під склом відбивалися контури вікон,
А з пам'яті виринув простір прозорий
Повз схеми минулого, як казав лікар.


Над кронами роду сплелись коридори,
Крізь шари уявного йшли циркуляри,
Несли фрагментарності спільні поклони.


Знайшовся супутник в прозорому клярі.
У ліфті, де рівнями стали мережі
Лягла між епохами ця регулярність.


Та обриси зникли поміж узбережжя,
Постала загублена тінь крізь портали
Немов віддзеркалення тіл без одежі.


З космічної вежі все далі і далі
Крізь код віддалявся життєвий початок
Й від нього летіли на Землю кристали.


Історії спільності чулися часто.
Долаючи прірви, трималися висі
Всі ті, хто мав дозвіл таємних печаток.


А інші шукали собі нових місій.


Мирослав Манюк
09.06.2026