РОЗПАД ФОРМИ
Темрява ділить свої силуети,
Гострі краї паперового тліну
Креслять глибокі порізи газетні.
Втративши форму, картонна людина
Падає тінню сухого розколу,
Вулиця бачить чужу переміну.
Крізь порожнечу, затиснуту в колі,
Тексту шматки проростають похмуро,
Вітер оголює темряву голу.
Плямами фарби замазано мури,
Погляд стає нерухомим і сірим,
Зовнішність творить цю архітектуру.
Більше немає колишньої віри,
Розпач заповнює зранені площі,
Знищено постать чужу лицемірно.
Простір малює ознаки для спрощень,
Звуки затихли у чорній безодні.
Змити сліди! Та закінчився розчин…
Хто ми сьогодні у цім епізоді?
Лиш сторінки із розірваних Біблій.
Як би ж було то лиш тільки сьогодні...
Був колись аркуш і чистий, і цілий…
Мирослав Манюк
08.06.2026
РОЗПАД ФОРМИТемрява ділить свої силуети,Гострі краї паперового тлінуКреслять глибокі порізи газетні.Втративши форму, картонна людина Падає тінню сухого розколу,Вулиця бачить чужу переміну.Крізь порожнечу, затиснуту в колі,Тексту шматки проростають похмуро,Вітер оголює темряву голу.Плямами фарби замазано мури,Погляд стає нерухомим і сірим,Зовнішність творить цю архітектуру.Більше немає колишньої віри,Розпач заповнює зранені площі,Знищено постать чужу лицемірно.Простір малює ознаки для спрощень,Звуки затихли у чорній безодні.Змити сліди! Та закінчився розчин…Хто ми сьогодні у цім епізоді?Лиш сторінки із розірваних Біблій.Як би ж було то лиш тільки сьогодні...Був колись аркуш і чистий, і цілий…Мирослав Манюк08.06.2026
142views