РОЗПАД ФОРМИ


Темрява ділить свої силуети,

Гострі краї паперового тліну

Креслять глибокі порізи газетні.


Втративши форму, картонна людина

Падає тінню сухого розколу,

Вулиця бачить чужу переміну.


Крізь порожнечу, затиснуту в колі,

Тексту шматки проростають похмуро,

Вітер оголює темряву голу.


Плямами фарби замазано мури,

Погляд стає нерухомим і сірим,

Зовнішність творить цю архітектуру.


Більше немає колишньої віри,

Розпач заповнює зранені площі,

Знищено постать чужу лицемірно.


Простір малює ознаки для спрощень,

Звуки затихли у чорній безодні.

Змити сліди! Та закінчився розчин…


Хто ми сьогодні у цім епізоді?

Лиш сторінки із розірваних Біблій.

Як би ж було то лиш тільки сьогодні...


Був колись аркуш і чистий, і цілий…


Мирослав Манюк

08.06.2026

РОЗПАД ФОРМИТемрява ділить свої силуети,Гострі краї паперового тлінуКреслять глибокі порізи газетні.Втративши форму, картонна людина Падає тінню сухого розколу,Вулиця бачить чужу переміну.Крізь порожнечу, затиснуту в колі,Тексту шматки проростають похмуро,Вітер оголює темряву голу.Плямами фарби замазано мури,Погляд стає нерухомим і сірим,Зовнішність творить цю архітектуру.Більше немає колишньої віри,Розпач заповнює зранені площі,Знищено постать чужу лицемірно.Простір малює ознаки для спрощень,Звуки затихли у чорній безодні.Змити сліди! Та закінчився розчин…Хто ми сьогодні у цім епізоді?Лиш сторінки із розірваних Біблій.Як би ж було то лиш тільки сьогодні...Був колись аркуш і чистий, і цілий…Мирослав Манюк08.06.2026
1
142views