ТРИМАЙМОСЯ У ЗРАНЕНІМ КРАЮ

Тримайся, Львове, падати не смій,
Тернополе, тримайся й Станіславе,
Летить до тебе вражих дронів рій,
Видніються усюди вже заграви.

І Віннице, й нескорений Дніпро,
Столице люба й славне Запоріжжя,
Оскаженілий ворог сипле зло,
І сіє скрізь криваве бездоріжжя.

Тримайтеся, рідненькі, з нами Бог,
Я вірю й знаю – це роби́ть нелегко,
Бо ми в страху́, ми у витті тривог,
Живемо вже роки́ у цьо́му пеклі.

Ми кожним болем ділимось навпі́л,
Коли у небі множиться заграва,
Збираєм віру з знищених крокві́в,
Бо кожне місто — наша гордість й слава.

Тримайся, брате, в зраненім краю́,
Тримайся, сестро, у своєму місті,
В одному ми сьогодні всі строю́,
І співи не лунають урочисті.

Загоїм рани, зведемо мости,
Нехай рука підтримає сусіда,
Цей шлях важкий ми мусимо пройти,
Бо нам сховатись із домівки ні́де.

Ми не одні у горі цім важкім,
Вся Україна серцем б’ється з нами,
Щоб вийти з пекла – Господа молім,
Щоб вийшли переможними стежками.

24.03.2026

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026