ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОЖНОГО СВІТАНКУ

Руїни скрізь і спалена земля,
Рікою кров тече по всій землиці,
І згарища видніються здаля…
Щоб Бог поміг усьому відроди́ться.

Щоб крізь завали проросла трава,
Життя вернулось в знищені пороги,
Хоч кожна рана й досі в нас жива –
Ми дочекаєм з Богом ПЕРЕМОГИ.

Згадаємо усіх, хто в землю ліг,
Хто захищав свій дім до передсмертя,
Лишивши слід від зморених вже ніг,
Вписавши в вічність подвиг і безсмертя.

На попелищі зве́демо свій дім,
Заго́їмо всі випалені шрами,
Щоб знов лунав дитячий сміх у нім,
Й світило мирне сонце понад нами.

Гартується в вогні міцний кулак,
Нас не злякає зграя тих ординців,
Бо волі дух — це наш одвічний знак,
Бо вірні любій неньці українці.

Хоч ворог б’є і нищить все підряд –
Коріння наше проросло в землиці,
Немає кроку жодного назад,
В нас воля гартувалася, мов криця.

Ми вистоїм заради тих дітей,
Що в сховищах щораз чекають ранку,
Для їхніх світлих, радісних очей
Здобудем ПЕРЕМОГУ на світанку.

Нехай в майбутнім не лунає свист,
А тільки пісня лине над степами,
Напише доля свій новий реєстр,
Де МИР панує вічно поміж нами.

Ми вийдемо із попелу й руїн,
Напишем правду золотом на стягу,
Хай чує світ і цей величний дзвін,
Що славить нашу волю і відвагу.

22.03.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1059588



ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОЖНОГО СВІТАНКУ Руїни скрізь і спалена земля, Рікою кров тече по всій землиці, І згарища видніються здаля… Щоб Бог поміг усьому відроди́ться. Щоб крізь завали проросла трава, Життя вернулось в знищені пороги, Хоч кожна рана й досі в нас жива – Ми дочекаєм з Богом ПЕРЕМОГИ. Згадаємо усіх, хто в землю ліг, Хто захищав свій дім до передсмертя, Лишивши слід від зморених вже ніг, Вписавши в вічність подвиг і безсмертя. На попелищі зве́демо свій дім, Заго́їмо всі випалені шрами, Щоб знов лунав дитячий сміх у нім, Й світило мирне сонце понад нами. Гартується в вогні міцний кулак, Нас не злякає зграя тих ординців, Бо волі дух — це наш одвічний знак, Бо вірні любій неньці українці. Хоч ворог б’є і нищить все підряд – Коріння наше проросло в землиці, Немає кроку жодного назад, В нас воля гартувалася, мов криця. Ми вистоїм заради тих дітей, Що в сховищах щораз чекають ранку, Для їхніх світлих, радісних очей Здобудем ПЕРЕМОГУ на світанку. Нехай в майбутнім не лунає свист, А тільки пісня лине над степами, Напише доля свій новий реєстр, Де МИР панує вічно поміж нами. Ми вийдемо із попелу й руїн, Напишем правду золотом на стягу, Хай чує світ і цей величний дзвін, Що славить нашу волю і відвагу. 22.03.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1059588
261views