ШАНА

Стихли кроки край старої брами,
Люди стали вкупі та безмовно,
На труні портрет у чорній рамці...

Кожен ніс у серці ці умови,
Свічі гріли руки у громади,
Батюшка читав псалом духовний.

Сивий день стояв як по команді,
Честь була у кожному поклоні,
Неможливо дух такий зламати.

Спів лунав скорботним, тихим фоном,
Мати з батьком плакали за сином,
Розривалось небо від агоній…

Прапор склали мовчки жовто-синій
І віддали рідним для пошани,
Залп прощальний вивів біль в єдине.

Хрест поставлять в полі під вітрами,
З-під вінків не буде видно землю,
Тільки все це не загоїть рани.

Пам'ять все складе у ті музеї,
Де живе єдина чоловічність,
Там, де є великі ще резерви.

Де герої будуть жити вічно.

Мирослав Манюк
17.05.2026
ШАНА Стихли кроки край старої брами, Люди стали вкупі та безмовно, На труні портрет у чорній рамці... Кожен ніс у серці ці умови, Свічі гріли руки у громади, Батюшка читав псалом духовний. Сивий день стояв як по команді, Честь була у кожному поклоні, Неможливо дух такий зламати. Спів лунав скорботним, тихим фоном, Мати з батьком плакали за сином, Розривалось небо від агоній… Прапор склали мовчки жовто-синій І віддали рідним для пошани, Залп прощальний вивів біль в єдине. Хрест поставлять в полі під вітрами, З-під вінків не буде видно землю, Тільки все це не загоїть рани. Пам'ять все складе у ті музеї, Де живе єдина чоловічність, Там, де є великі ще резерви. Де герої будуть жити вічно. Мирослав Манюк 17.05.2026
53views