Українська
English
МОНОЛІТ
В серці злоба пломеніє,
Обрій весь закрив вже дим,
Смерть щоразу ворог сіє,
Так минає часоплин.
Землю рвуть залізні звірі,
Стогін лине до зірок,
Але в правду нашу й віру
Ми карбуємо свій крок.
Не зламати, не спинити
Тих, хто зна ціну життя,
Буде сонце знов світити,
Згине люта темнота.
Крізь руїни і крізь попіл
Йде́мо впевнено вперед,
Чути в небі грізний ропіт –
Розриває сталь намет.
Кожна рана – не провина,
Що утворює рубці,
Встане з попелу Вкраїна
З ПЕРЕМОГОЮ в руці.
Хай залізо небо крає,
Та душа, як моноліт.
Хто життя в нас забирає -
Пі́де в засвіти в політ.
28.01.2026 р.
©Королева гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1056454
В серці злоба пломеніє,
Обрій весь закрив вже дим,
Смерть щоразу ворог сіє,
Так минає часоплин.
Землю рвуть залізні звірі,
Стогін лине до зірок,
Але в правду нашу й віру
Ми карбуємо свій крок.
Не зламати, не спинити
Тих, хто зна ціну життя,
Буде сонце знов світити,
Згине люта темнота.
Крізь руїни і крізь попіл
Йде́мо впевнено вперед,
Чути в небі грізний ропіт –
Розриває сталь намет.
Кожна рана – не провина,
Що утворює рубці,
Встане з попелу Вкраїна
З ПЕРЕМОГОЮ в руці.
Хай залізо небо крає,
Та душа, як моноліт.
Хто життя в нас забирає -
Пі́де в засвіти в політ.
28.01.2026 р.
©Королева гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1056454
МОНОЛІТ
В серці злоба пломеніє,
Обрій весь закрив вже дим,
Смерть щоразу ворог сіє,
Так минає часоплин.
Землю рвуть залізні звірі,
Стогін лине до зірок,
Але в правду нашу й віру
Ми карбуємо свій крок.
Не зламати, не спинити
Тих, хто зна ціну життя,
Буде сонце знов світити,
Згине люта темнота.
Крізь руїни і крізь попіл
Йде́мо впевнено вперед,
Чути в небі грізний ропіт –
Розриває сталь намет.
Кожна рана – не провина,
Що утворює рубці,
Встане з попелу Вкраїна
З ПЕРЕМОГОЮ в руці.
Хай залізо небо крає,
Та душа, як моноліт.
Хто життя в нас забирає -
Пі́де в засвіти в політ.
28.01.2026 р.
©Королева гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1056454
345views