Українська
English
БОРДО
В склянці бордове вирує поволі,
Спогади входять у темні тераси,
В'язнути хочуть в своєму болоті.
Погляд шукає забуті контрасти,
В пам'яті днів осідає тривога,
Нерви тримають наплив біомаси.
Стилем Бордо повертається вогник,
Думка заходить у закуток темний,
Тягнеться вгору тривога та вогкість.
Там, де мовчання збирає тотеми,
Тіні лишаються з правом на втечу,
Серце тримає порушені темпи.
Свічка горіла у вікнах надвечір,
Люди мовчали, дивилися прямо,
Хтось не прийшов на цю зустріч, до речі.
Пам'ять верталась повільно й так само
Кожен ковток додавав ще вагання,
Густо стояла провина тривало.
Час не стирав ці хвилини останні,
В келиху довго темніла причина,
Після лишилось сухе розставання.
Ніби вино — це безмовна людина.
Мирослав Манюк
28.04.2026
В склянці бордове вирує поволі,
Спогади входять у темні тераси,
В'язнути хочуть в своєму болоті.
Погляд шукає забуті контрасти,
В пам'яті днів осідає тривога,
Нерви тримають наплив біомаси.
Стилем Бордо повертається вогник,
Думка заходить у закуток темний,
Тягнеться вгору тривога та вогкість.
Там, де мовчання збирає тотеми,
Тіні лишаються з правом на втечу,
Серце тримає порушені темпи.
Свічка горіла у вікнах надвечір,
Люди мовчали, дивилися прямо,
Хтось не прийшов на цю зустріч, до речі.
Пам'ять верталась повільно й так само
Кожен ковток додавав ще вагання,
Густо стояла провина тривало.
Час не стирав ці хвилини останні,
В келиху довго темніла причина,
Після лишилось сухе розставання.
Ніби вино — це безмовна людина.
Мирослав Манюк
28.04.2026
БОРДО
В склянці бордове вирує поволі,
Спогади входять у темні тераси,
В'язнути хочуть в своєму болоті.
Погляд шукає забуті контрасти,
В пам'яті днів осідає тривога,
Нерви тримають наплив біомаси.
Стилем Бордо повертається вогник,
Думка заходить у закуток темний,
Тягнеться вгору тривога та вогкість.
Там, де мовчання збирає тотеми,
Тіні лишаються з правом на втечу,
Серце тримає порушені темпи.
Свічка горіла у вікнах надвечір,
Люди мовчали, дивилися прямо,
Хтось не прийшов на цю зустріч, до речі.
Пам'ять верталась повільно й так само
Кожен ковток додавав ще вагання,
Густо стояла провина тривало.
Час не стирав ці хвилини останні,
В келиху довго темніла причина,
Після лишилось сухе розставання.
Ніби вино — це безмовна людина.
Мирослав Манюк
28.04.2026
9views