ТРАГІЧНА СМЕРТЬ ЗНАЙШЛА ГЕРОЯ ВДОМА
(Світлій пам’яті захисника героя земляка Петра Максиміва)

Трагічна смерть знайшла героя вдома,
Трагічна смерть нас сколихнула всіх,
Та наперед нам доля невідома,
Свіча загасла, далі жить не зміг.

Герою смерть не раз дивилась в очі,
Не раз він йшов із ворогом на прю,
Були страшні на фронті дні і ночі,
Загасла свічка в рідному краю́.

Моли́тви мама защораз молила,
І вервицю із рук не випуска,
Його під серцем берегла й носила,
А сліз тепер з очей тече ріка.

Домівкою вже стала домовина,
Петро у хату більше не ввійде́…
Свіча загасла ще в одного сина,
Із болем в серці мама вже живе.

Він добровольцем зброю взяв у ру́ки
Й пішов на фронт усіх нас захищать,
Та довело́сь відчути біль розлуки,
Й Петру наза́вжди у землі́ лежать.

Трагічна смерть, свіча його загасла,
Та він герой для кожного із нас,
Та тільки пам’ять наша неугасна,
Що нагада про нього повсякчас.

Тепер в могилі воїн спочиває,
Земля постане пухом хай йому,
Що захищав – ніхто не забуває.
Та згасла свічка рано так чому́?

15.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025