СВІЧКИ

Свічки́, свічки́, та скільки вас ще буде?
Ще скільки вас прийде́ться запали́ть?
Палахкотіть ви взя́лися усюди,
Бо ворог інші вирішив гаси́ть.

Свічки́, свічки́, стає щораз вас більше,
Ви горите, а серце в нас болить,
Й чому́сь стає все гірше, гірше й гірше,
Бо кожен з них до старості мав жить.

Свічки́, свічки́, в вас полум’я яскраве,
Дивлю́сь на вас – в душі вогонь пала,
Лягли герої й не жадали слави –
Любов до України в них жила́.

Свічки́, свічки́, вас всюди додається,
Та полум’я не гріє, а й болить,
Героям довело́сь з життям проститься,
Й на землю кров, неначе воду лить.

Свічки́, свічки́, ви – пам’ять про героїв,
Нагадування кожному про них,
Нелічено позбирано набоїв,
Й наза́вжди голос кожного затих.

Свічки́, свічки́, та скільки вас ще буде?
Героїв скільки ве́рне на щиті?
Вас за героїв запалили люди,
Усі вони для нас тепер святі.

08.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049742