Тривожність сьогодні супроводжує майже кожного українця, і в поточних реаліях це, здебільшого, нормально. Тривога – це важлива емоція, яка попереджує нас про небезпеку та спонукає до відповідних дій.
Проте тривога може переростати у шкідливу тривожність, і керує цим процесом наш мозок. (Важливо: зараз мова йде про здорові реакції, і не стосується психічних чи неврологічних захворювань).

Мозок спирається на минулий досвід і намагається все "спрогнозувати", тому що контрольовано = безпечно. На жаль, це зазвичай переростає в так звану ментальну жуйку або мисленнєвий суп, коли ми без упину прокручуємо в голові одну й ту саму думку чи ситуацію. Вона захоплює нас, і на основі цього в уяві малюються різні картини. В їх основі - автоматичні реакції, навʼязані установки чи патерни поведінки.
Хороша новина: цей процес можна навчитись контролювати. Це ми й називаємо усвідомленим життям:
- Перехід у позицію спостерігача
- Здатність розрізняти справжні та навʼязані думки та почуття
- Можливість сказати "стоп" навʼязливому голосу в голові

Погана новина: цей процес може бути довгим та складним. Накопичені роками й доведені до автоматизму реакції усвідомити та змінити за один день чи за допомогою однієї практики, на жаль, неможливо.

Для роботи з тривожністю існує безліч інструментів та вправ, і ми будемо тут багато про них говорити. Працюють всі (мова йде про екологічні способи усвідомлення себе), потрібно обрати те, що працює і є комфортним для тебе. А для цього потрібно пробувати.
Важливий крок: взяти відповідальність за все, що відбувається з тобою, за свої думки та реакції та за готовність з цим працювати.

Почати сьогодні пропонуємо з перегляду кола контролю, з точки зору розуму:
- Перегляньте та проаналізуйте кожен пункт у вашому житті
- Сфокусуйтесь на переліку "мій контроль"
Просто спостерігайте за кожною своєю думкою, яка захоплює і питайте: "Чи я можу вплинути на це зараз?" Якщо ні, то запитайте себе: "На що я можу вплинути?" і переносьте фокус уваги туди - на свою поведінку, на те, з ким ви спілкуєтесь, на те, що ви обираєте зараз робити (або не робити).

Це допомагає знизити тривожність за ті сфери, які не лежать у колі прямого контролю, і допоможе мозку "відчепитися".

#тривожність #трюкимозку
Тривожність сьогодні супроводжує майже кожного українця, і в поточних реаліях це, здебільшого, нормально. Тривога – це важлива емоція, яка попереджує нас про небезпеку та спонукає до відповідних дій. Проте тривога може переростати у шкідливу тривожність, і керує цим процесом наш мозок. (Важливо: зараз мова йде про здорові реакції, і не стосується психічних чи неврологічних захворювань). Мозок спирається на минулий досвід і намагається все "спрогнозувати", тому що контрольовано = безпечно. На жаль, це зазвичай переростає в так звану ментальну жуйку або мисленнєвий суп, коли ми без упину прокручуємо в голові одну й ту саму думку чи ситуацію. Вона захоплює нас, і на основі цього в уяві малюються різні картини. В їх основі - автоматичні реакції, навʼязані установки чи патерни поведінки. Хороша новина: цей процес можна навчитись контролювати. Це ми й називаємо усвідомленим життям: - Перехід у позицію спостерігача - Здатність розрізняти справжні та навʼязані думки та почуття - Можливість сказати "стоп" навʼязливому голосу в голові Погана новина: цей процес може бути довгим та складним. Накопичені роками й доведені до автоматизму реакції усвідомити та змінити за один день чи за допомогою однієї практики, на жаль, неможливо. Для роботи з тривожністю існує безліч інструментів та вправ, і ми будемо тут багато про них говорити. Працюють всі (мова йде про екологічні способи усвідомлення себе), потрібно обрати те, що працює і є комфортним для тебе. А для цього потрібно пробувати. Важливий крок: взяти відповідальність за все, що відбувається з тобою, за свої думки та реакції та за готовність з цим працювати. Почати сьогодні пропонуємо з перегляду кола контролю, з точки зору розуму: - Перегляньте та проаналізуйте кожен пункт у вашому житті - Сфокусуйтесь на переліку "мій контроль" Просто спостерігайте за кожною своєю думкою, яка захоплює і питайте: "Чи я можу вплинути на це зараз?" Якщо ні, то запитайте себе: "На що я можу вплинути?" і переносьте фокус уваги туди - на свою поведінку, на те, з ким ви спілкуєтесь, на те, що ви обираєте зараз робити (або не робити). Це допомагає знизити тривожність за ті сфери, які не лежать у колі прямого контролю, і допоможе мозку "відчепитися". #тривожність #трюкимозку
Love
3
2comments 2Kviews