ВЕЛИКЕ СЕРДЕНЬКО МАЛОЇ ГУЦУЛОЧКИ

Я – малесенька гуцулка,
Ксенечкою звуся,
За Вкраїну дуже щиро
Господу молю́ся.

Щоб в тяжкій нерівній битві
Вистояла ненька,
Руки зводжу у молитві,
Що йде із серде́нька.

Щиро вірю, що Всевишній
Дуже добре чує,
У біді нас не залишить,
Нас він урятує.

В нашу хатку ті ординці
Кляті увірва́лись,
Знищить мріяли вкраїнців,
На це сподівались.

Дали відсіч небайдужі
Хлопці і дівчата,
Бо калину палять в лузі
Й все, на що багата.

Усе більше наступають
Кляті воріженьки,
Безсердечно спопеляють
Україну-неньку.

За Вкраїноньку молитись
Я не перестану,
Більш не буде крівця литись,
Бог заго́їть рану.

А молитви наші щирі,
Бо з серде́нька линуть,
Заживемо знову в МИРІ,
Всі ординці згинуть.

Наша мова солов’їна
Вічно линуть буде,
Буде жити Україна
Й з нею наші люди.

Я гуцулка українка,
Щиро вірю в Бога,
Буде в нас нова́ сторінка –
Буде ПЕРЕМОГА!

11.03.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1035209