КОЛИСЬ І ТЕПЕР

Неначе квітка на морозі,
Схилила голову в журбі,
Живе в страсі́ та ще й в тривозі,
Й нічи́м зарадить тут собі.

Колись вона все розквітала,
Не знала горя і біди́,
В вогні рідненька не палала,
Не ли́лась кров замість води.

І не здригалася щомиті,
Не потопала у сльозах,
Цвіли волошки в полі й в житі,
Не рвались міни на стежка́х.

Не бу́ло звуків канонади,
Вона буяла, наче сад,
Тепер тортур зазнала й зради,
Й трива суцільний тілопад.

Вмивалась Божою росою,
Стелила тра́ви-килими́,
Тепер за неї йдуть до бо́ю
На прю із ворогом грудьми.

Тепер в повітрі запах крові,
Могили замість квітників,
І мрії вже не веселкові,
Сумний луна пташиний спів.

17.12.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1029431
КОЛИСЬ І ТЕПЕР Неначе квітка на морозі, Схилила голову в журбі, Живе в страсі́ та ще й в тривозі, Й нічи́м зарадить тут собі. Колись вона все розквітала, Не знала горя і біди́, В вогні рідненька не палала, Не ли́лась кров замість води. І не здригалася щомиті, Не потопала у сльозах, Цвіли волошки в полі й в житі, Не рвались міни на стежка́х. Не бу́ло звуків канонади, Вона буяла, наче сад, Тепер тортур зазнала й зради, Й трива суцільний тілопад. Вмивалась Божою росою, Стелила тра́ви-килими́, Тепер за неї йдуть до бо́ю На прю із ворогом грудьми. Тепер в повітрі запах крові, Могили замість квітників, І мрії вже не веселкові, Сумний луна пташиний спів. 17.12.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1029431
15views