ГОЛОДОМОР
Голодомор...голодні муки, жах,
Голодна смерть, бажання жити… жити...
Всі вікна у запалених свічках,
Обов'язком є свічку запалити.
Голодомор...і смерть же не одна,
І стогін, й плач, й зубів там скреготіння.
Так голодом людей вбив сатана...
Голодна смерть і муки, і терпіння.
Голодомор...багато літ пройшло,
Та шану по сьогодні віддаємо.
Прокляття це людей наших знайшло,
За них в молитві з свічкою стаємо.
Голодомор...в минулому давно,
Та біль в серцях за це у нас по нині.
Ми свічку запалім й поставмо на вікно,
Розповідаймо це й малій дитині.
Голодомор...мороз аж до кісток.
Щоб більше він ніко́ли не вернувся,
Щоб більш ніхто не зважився на цей крок,
Цей день аби ніко́му не забувся.
23.11.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
Голодомор...голодні муки, жах,
Голодна смерть, бажання жити… жити...
Всі вікна у запалених свічках,
Обов'язком є свічку запалити.
Голодомор...і смерть же не одна,
І стогін, й плач, й зубів там скреготіння.
Так голодом людей вбив сатана...
Голодна смерть і муки, і терпіння.
Голодомор...багато літ пройшло,
Та шану по сьогодні віддаємо.
Прокляття це людей наших знайшло,
За них в молитві з свічкою стаємо.
Голодомор...в минулому давно,
Та біль в серцях за це у нас по нині.
Ми свічку запалім й поставмо на вікно,
Розповідаймо це й малій дитині.
Голодомор...мороз аж до кісток.
Щоб більше він ніко́ли не вернувся,
Щоб більш ніхто не зважився на цей крок,
Цей день аби ніко́му не забувся.
23.11.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ГОЛОДОМОР
Голодомор...голодні муки, жах,
Голодна смерть, бажання жити… жити...
Всі вікна у запалених свічках,
Обов'язком є свічку запалити.
Голодомор...і смерть же не одна,
І стогін, й плач, й зубів там скреготіння.
Так голодом людей вбив сатана...
Голодна смерть і муки, і терпіння.
Голодомор...багато літ пройшло,
Та шану по сьогодні віддаємо.
Прокляття це людей наших знайшло,
За них в молитві з свічкою стаємо.
Голодомор...в минулому давно,
Та біль в серцях за це у нас по нині.
Ми свічку запалім й поставмо на вікно,
Розповідаймо це й малій дитині.
Голодомор...мороз аж до кісток.
Щоб більше він ніко́ли не вернувся,
Щоб більш ніхто не зважився на цей крок,
Цей день аби ніко́му не забувся.
23.11.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
10переглядів