РИТОРИКА ВІЙНИ

Коли бляшанки в порох оберну́ться?
Коли ординець згине, як роса?
Коли потвори кляті схаменуться?
Коли їх скосить білая коса?

Коли загоїть час глибокі рани?
Коли у небі стихне грізний грім?
Коли спаду́ть загарбника кайдани?
Коли пове́рне мир у кожен дім?

Коли зійде́ зоря над виднокраєм?
Коли затихне болісний набат?
Коли ми всіх додому дочекаєм?
Коли в саду всміхне́ться рідний брат?

Коли засяють очі, як джере́льця?
Коли весна розквітне у серцях?
Коли відпустить туга наші се́рця?
Коли забудем назавжди́ про страх?

Коли засієм ниву золотую?
Коли почуєм шепіт ковили?
Коли зали́шать землю цю святую?
Коли наві́ки щезнуть вороги?

Коли відлуння пострілів затихне?
Коли почуєм солов’я пісні́?
Коли вже клятий ворог більш не ди́хне?
Коли війна не при́йде і вві сні?

Коли й сліду́ не буде від чужинців?
Коли ми будем на своїй межі́?
Коли вже не вбиватимуть вкраїнців?
Коли верну́ться наші рубежі??

Коли в ординців горло перетисне?
Коли поглине темрява чужих?
Коли останній зайда в полі звисне?
Коли не буде з мінами доріг?

Коли озветься правдою каміння?
Коли настане неминучий суд?
Коли засипле попіл зле насіння?
Коли очистим ми священний ґрунт?

13.04.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1060793