СИВИЙ ДНІПРО І ПЕРЛИНА СТЕПУ

Наш сивий Дніпро, який котить все хвилі
Й Херсонщину рідну віки напува,
А ті береги йому рідні і милі,
Ні миті без ду́мки про них не бува.

Страждальна Херсонщина, степу перлина
Палає в вогні і в воді потопа,
Молитва благальна все чується, лине,
Бо ворог-ординець по ній все ступа.

Наш сивий Дніпро ра́зом з нами ридає,
Болить його дуже цей край степови́й,
Він хвилі все ко́тить, а край цей страждає.
Настав для Херсонщини час надтяжкий.

Як боляче це… Ой, як боляче, люди!
За що українцям пізнати таке?
А мріє ж ординець осісти усюди,
Й життя аби кожен пізнав з нас гірке.

Наш сивий Дніпро несе во́ди із горем,
Болить його дуже Херсонський наш край,
То ж він напуває землицю ту з болем,
Що мовить йому: «Ти мене не лишай!».

Благає землиця, благає страждальна,
Бо лівий весь берег в руках сатани,
І топче, й гноби́ть та потвора безжальна…
Й нема цьо́му краю, як краю війни́.

07.04.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1060482