Українська
English
ЄДНАННЯ ЧАСУ
В просторі час тримає пам'ять сліду,
Де риси мають зустріч із роками,
І тягне вниз минуле, ніби камінь,
Немов у швах зашита частка світу.
І кожен штрих веде мене стежками,
Де обрій ще не видно було звідти,
А я ішов без тіні за думками
Туди, де гралися маленькі діти.
Тепер між датами зростає кладка,
Де відстань виміряна дуже складно,
Коли людину пам'ять доганяє.
Торкаюсь я того, що вже немає,
Та знов уже стає моїм надбанням,
І час приймає спокій як єднання.
Мирослав Манюк
04.04.2026
#сонет
В просторі час тримає пам'ять сліду,
Де риси мають зустріч із роками,
І тягне вниз минуле, ніби камінь,
Немов у швах зашита частка світу.
І кожен штрих веде мене стежками,
Де обрій ще не видно було звідти,
А я ішов без тіні за думками
Туди, де гралися маленькі діти.
Тепер між датами зростає кладка,
Де відстань виміряна дуже складно,
Коли людину пам'ять доганяє.
Торкаюсь я того, що вже немає,
Та знов уже стає моїм надбанням,
І час приймає спокій як єднання.
Мирослав Манюк
04.04.2026
#сонет
ЄДНАННЯ ЧАСУ
В просторі час тримає пам'ять сліду,
Де риси мають зустріч із роками,
І тягне вниз минуле, ніби камінь,
Немов у швах зашита частка світу.
І кожен штрих веде мене стежками,
Де обрій ще не видно було звідти,
А я ішов без тіні за думками
Туди, де гралися маленькі діти.
Тепер між датами зростає кладка,
Де відстань виміряна дуже складно,
Коли людину пам'ять доганяє.
Торкаюсь я того, що вже немає,
Та знов уже стає моїм надбанням,
І час приймає спокій як єднання.
Мирослав Манюк
04.04.2026
#сонет
45переглядів