ПРЕОБРАЗИТЬСЯ УКРАЇНА
В калини ке́тяги рясні,
Співуча наша солов’їна,
Реальність буде – не вві сні
Преобрази́ться Україна.
Здійме́ться ненечка з руїн,
Вдихне́ вона на повні груди,
Та не зігне́ вона колін,
Бо з нею Бог і з нею люди.
Не будуть рідну шматувать,
Не будуть рідную палити,
Візьме́ться знову розквітать,
Вона жила́ і буде жити.
Достатньо зазнано тортур,
І крові витекло без міри,
Зависочіють сті́ни-мур,
Й не вбить ніко́му духу-віри.
Любисток ніжно зацвіте,
Барвінок знову землю всте́лить,
Колосся вгнеться золоте,
Ординець неньку не засе́лить.
Заплаче знову верболіз,
Дніпро покотить сво́ї хвилі,
Та більше ми не виллєм сліз,
Не буде пострілів щохвилі.
Преобразиться рідний край,
Замовкне вся ворожа зброя,
Ми будем чути водограй –
На цій землі́ в нас правда сво́я!
06.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1019327
В калини ке́тяги рясні,
Співуча наша солов’їна,
Реальність буде – не вві сні
Преобрази́ться Україна.
Здійме́ться ненечка з руїн,
Вдихне́ вона на повні груди,
Та не зігне́ вона колін,
Бо з нею Бог і з нею люди.
Не будуть рідну шматувать,
Не будуть рідную палити,
Візьме́ться знову розквітать,
Вона жила́ і буде жити.
Достатньо зазнано тортур,
І крові витекло без міри,
Зависочіють сті́ни-мур,
Й не вбить ніко́му духу-віри.
Любисток ніжно зацвіте,
Барвінок знову землю всте́лить,
Колосся вгнеться золоте,
Ординець неньку не засе́лить.
Заплаче знову верболіз,
Дніпро покотить сво́ї хвилі,
Та більше ми не виллєм сліз,
Не буде пострілів щохвилі.
Преобразиться рідний край,
Замовкне вся ворожа зброя,
Ми будем чути водограй –
На цій землі́ в нас правда сво́я!
06.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1019327
ПРЕОБРАЗИТЬСЯ УКРАЇНА
В калини ке́тяги рясні,
Співуча наша солов’їна,
Реальність буде – не вві сні
Преобрази́ться Україна.
Здійме́ться ненечка з руїн,
Вдихне́ вона на повні груди,
Та не зігне́ вона колін,
Бо з нею Бог і з нею люди.
Не будуть рідну шматувать,
Не будуть рідную палити,
Візьме́ться знову розквітать,
Вона жила́ і буде жити.
Достатньо зазнано тортур,
І крові витекло без міри,
Зависочіють сті́ни-мур,
Й не вбить ніко́му духу-віри.
Любисток ніжно зацвіте,
Барвінок знову землю всте́лить,
Колосся вгнеться золоте,
Ординець неньку не засе́лить.
Заплаче знову верболіз,
Дніпро покотить сво́ї хвилі,
Та більше ми не виллєм сліз,
Не буде пострілів щохвилі.
Преобразиться рідний край,
Замовкне вся ворожа зброя,
Ми будем чути водограй –
На цій землі́ в нас правда сво́я!
06.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1019327
55переглядів