ВІЙНА НЕ МАЄ ВІКУ І ЖАЛЮ


Війна не має віку і жалю́,
Вона ґвалтує, нищить, убиває,
То ж між життям і смертю я стою́,
Та смерть від мене очі відвертає.

І прикрощів в житті я не робив,
Ніко́му лиха я не заподіяв,
Мене без всього ворог залиши́в...
Про старість не таку я, Боже, мріяв.

Якби роки вернулись молоді,
Якби ж то сили всі мої́ вернулись...
Війна і старість, і часи не ті,
І дні мої́ з руїнами зіткнулись.

Війна безжальна... клята ця війна,
Забрала все... і дах над головою,
Так знищив все ординець-сатана,
То й на руїнах немічний я сто́ю.

Нема нічо́го в мене вже тепер,
І голову вже ні́де притулити,
Я сльо́зи витер, піт з чола підтер...
Та де і як останні дні дожити?

Війна не має віку і жалю́,
І я її не можу зупинити,
На милицях я Господа молю́...
Куди подітись? Крок куди ступити?

28.07.2024 р.