Українська
English
#історія #речі
Уявіть собі 1804 рік. Поки Наполеон приміряє імператорську корону, у Ліоні скромний син ткача Жозеф Марі Жаккард здійснює революцію, яка за масштабністю наслідків дасть фору будь-якому взяттю Бастилії. Він створює пристрій, який навчив дерево та метал «думати» візерунками.
Ткацький верстат Жаккарда — це, за своєю суттю, перший у світі комп’ютер, тільки замість монітора у нього — шовкове полотно, а замість мікросхем — перфокарти. До цього моменту створення складного орнаменту вимагало присутності помічника («шнуротяга»), який вручну підіймав кожну нитку основи. Жаккард же замінив людські пальці системою картонних карток із дірочками. Є отвір — гачок проходить і нитка піднімається; немає отвору — нитка спить.
🧵 Математика в шовку:
Перфокарти: Це була перша спроба людства записати складний алгоритм на фізичний носій. Саме ці діряві шматочки картону через століття надихнуть Чарльза Беббіджа на створення аналітичної машини, а згодом — і засновників IBM.
Ткацький «HD»: Раптом стало можливим ткати портрети, пейзажі та складні гобелени з такою деталізацією, що око відмовлялося вірити, ніби це не живопис. На одному з таких верстатів було виткано портрет самого Жаккарда, для чого знадобилося 24 000 перфокарт. Своєрідний «селфі» дев'ятнадцятого сторіччя.
Звісно, ткачі того часу зустріли винахід без особливого захвату. Вони влаштовували протести та нищили верстати, бо відчули: машина наступає на п'яти їхній монополії на майстерність. Вони мали рацію — Жаккард зробив розкіш доступною, перетворивши сакральний процес творення тканини на високоточне виробництво.
⚙️ Існує думка, що сучасні програмісти мають ставити пам'ятник Жаккарду щоразу, коли пишуть код. Адже концепція «0» та «1» (є дірка чи немає) народилася не в лабораторіях Кремнієвої долини, а серед шуму ткацьких цехів, пахощів мастила та шелесту шовкових ниток.
Сьогодні ми сприймаємо складні принти на одязі як належне, але кожен ваш візерунчастий шарф — це далеке відлуння того самого ліонського гуркоту. Жаккард довів: щоб змінити світ, іноді достатньо просто правильно напроколювати дірок у папері. 🧶🛰️
Уявіть собі 1804 рік. Поки Наполеон приміряє імператорську корону, у Ліоні скромний син ткача Жозеф Марі Жаккард здійснює революцію, яка за масштабністю наслідків дасть фору будь-якому взяттю Бастилії. Він створює пристрій, який навчив дерево та метал «думати» візерунками.
Ткацький верстат Жаккарда — це, за своєю суттю, перший у світі комп’ютер, тільки замість монітора у нього — шовкове полотно, а замість мікросхем — перфокарти. До цього моменту створення складного орнаменту вимагало присутності помічника («шнуротяга»), який вручну підіймав кожну нитку основи. Жаккард же замінив людські пальці системою картонних карток із дірочками. Є отвір — гачок проходить і нитка піднімається; немає отвору — нитка спить.
🧵 Математика в шовку:
Перфокарти: Це була перша спроба людства записати складний алгоритм на фізичний носій. Саме ці діряві шматочки картону через століття надихнуть Чарльза Беббіджа на створення аналітичної машини, а згодом — і засновників IBM.
Ткацький «HD»: Раптом стало можливим ткати портрети, пейзажі та складні гобелени з такою деталізацією, що око відмовлялося вірити, ніби це не живопис. На одному з таких верстатів було виткано портрет самого Жаккарда, для чого знадобилося 24 000 перфокарт. Своєрідний «селфі» дев'ятнадцятого сторіччя.
Звісно, ткачі того часу зустріли винахід без особливого захвату. Вони влаштовували протести та нищили верстати, бо відчули: машина наступає на п'яти їхній монополії на майстерність. Вони мали рацію — Жаккард зробив розкіш доступною, перетворивши сакральний процес творення тканини на високоточне виробництво.
⚙️ Існує думка, що сучасні програмісти мають ставити пам'ятник Жаккарду щоразу, коли пишуть код. Адже концепція «0» та «1» (є дірка чи немає) народилася не в лабораторіях Кремнієвої долини, а серед шуму ткацьких цехів, пахощів мастила та шелесту шовкових ниток.
Сьогодні ми сприймаємо складні принти на одязі як належне, але кожен ваш візерунчастий шарф — це далеке відлуння того самого ліонського гуркоту. Жаккард довів: щоб змінити світ, іноді достатньо просто правильно напроколювати дірок у папері. 🧶🛰️
#історія #речі
Уявіть собі 1804 рік. Поки Наполеон приміряє імператорську корону, у Ліоні скромний син ткача Жозеф Марі Жаккард здійснює революцію, яка за масштабністю наслідків дасть фору будь-якому взяттю Бастилії. Він створює пристрій, який навчив дерево та метал «думати» візерунками.
Ткацький верстат Жаккарда — це, за своєю суттю, перший у світі комп’ютер, тільки замість монітора у нього — шовкове полотно, а замість мікросхем — перфокарти. До цього моменту створення складного орнаменту вимагало присутності помічника («шнуротяга»), який вручну підіймав кожну нитку основи. Жаккард же замінив людські пальці системою картонних карток із дірочками. Є отвір — гачок проходить і нитка піднімається; немає отвору — нитка спить.
🧵 Математика в шовку:
Перфокарти: Це була перша спроба людства записати складний алгоритм на фізичний носій. Саме ці діряві шматочки картону через століття надихнуть Чарльза Беббіджа на створення аналітичної машини, а згодом — і засновників IBM.
Ткацький «HD»: Раптом стало можливим ткати портрети, пейзажі та складні гобелени з такою деталізацією, що око відмовлялося вірити, ніби це не живопис. На одному з таких верстатів було виткано портрет самого Жаккарда, для чого знадобилося 24 000 перфокарт. Своєрідний «селфі» дев'ятнадцятого сторіччя.
Звісно, ткачі того часу зустріли винахід без особливого захвату. Вони влаштовували протести та нищили верстати, бо відчули: машина наступає на п'яти їхній монополії на майстерність. Вони мали рацію — Жаккард зробив розкіш доступною, перетворивши сакральний процес творення тканини на високоточне виробництво.
⚙️ Існує думка, що сучасні програмісти мають ставити пам'ятник Жаккарду щоразу, коли пишуть код. Адже концепція «0» та «1» (є дірка чи немає) народилася не в лабораторіях Кремнієвої долини, а серед шуму ткацьких цехів, пахощів мастила та шелесту шовкових ниток.
Сьогодні ми сприймаємо складні принти на одязі як належне, але кожен ваш візерунчастий шарф — це далеке відлуння того самого ліонського гуркоту. Жаккард довів: щоб змінити світ, іноді достатньо просто правильно напроколювати дірок у папері. 🧶🛰️
45views