РОЗВЕДЕНО МОСТИ

Пішла зима з календарем,
Та ще в обіймах нас тримає,
Хоч і не бу́ла тягарем,
Але сліди свої́ лишає.

Пішла вона, бо вже їй час,
Пішла вона й не зупинилась,
Але мороз і сніг у нас
Ще після неї залиши́лись.

Такі лиша вона сліди,
Щоб швидко з нами не прощатись,
Природа каже їй: «Вже йди!
Тобі не час знов повертатись».

Та вперто ж бо не хоче йти,
Ще трохи хоче дошкуляти,
Хоч їй розведено мости –
Про себе хоче нагадати.

Ось сонце визирне з-за хмар
Й промінням теплим сніг розто́пить,
Зійде́ весь сніг під впливом чар,
Весняний дощик землю скро́пить.

То ж календар вже час горнув,
Весні відкрив свою́ сторінку,
Немов благання наші вчув,
Бо час стелитися барвінку.

04.03.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1058482