ДИСФОРІЯ

Екрани ріжуть очі мов радари,
І стрічка сипле присмаком нудоти.
Сюжети, ніби жорна у роботі,
Жують мене поволі в цім кошмарі.

У пальцях скрол, мов чотки для примари,
Години всі з'їдають тупо боти,
А кожен клац приводить до спільноти,
Де час проходить... і проходить марно...

Я рву цей дріт, що ссе мою свободу
Й виходжу в ніч без шуму і без коду.
Життя — не лайк, не жест для протоколу.

Потік цей вимкну, розчиню в тунелі,
Бо хочу жити не життям панельним,
А в спілкуванні у живому колі.

Мирослав Манюк
02.03.2026
#сонет
ДИСФОРІЯ Екрани ріжуть очі мов радари, І стрічка сипле присмаком нудоти. Сюжети, ніби жорна у роботі, Жують мене поволі в цім кошмарі. У пальцях скрол, мов чотки для примари, Години всі з'їдають тупо боти, А кожен клац приводить до спільноти, Де час проходить... і проходить марно... Я рву цей дріт, що ссе мою свободу Й виходжу в ніч без шуму і без коду. Життя — не лайк, не жест для протоколу. Потік цей вимкну, розчиню в тунелі, Бо хочу жити не життям панельним, А в спілкуванні у живому колі. Мирослав Манюк 02.03.2026 #сонет
Like
1
36views