МЕЖА БУТТЯ

Тремтить на межах стиснуте повітря,
Творіння ждуть незримого довічно,
У грудях влади клекотить століття.

Долоні часу знов стискають вічність,
Вага ухвал гуде в кістках каміння,
Зерно буття колише ріки зміни
І кличе вир у темне пекло двічі.

Опіка довга берегла як свічка,
Давала подих, простір для заміни,
Та сумнів точить крицю на відмінно,
А осад в серці не багаторічний.

Питання тут єдине крізь століття:
Закрити всі створіння на довічно,
Чи обірвати доступ до повітря?

Мирослав Манюк
28.02.2026
#сонет_симетрон
МЕЖА БУТТЯ Тремтить на межах стиснуте повітря, Творіння ждуть незримого довічно, У грудях влади клекотить століття. Долоні часу знов стискають вічність, Вага ухвал гуде в кістках каміння, Зерно буття колише ріки зміни І кличе вир у темне пекло двічі. Опіка довга берегла як свічка, Давала подих, простір для заміни, Та сумнів точить крицю на відмінно, А осад в серці не багаторічний. Питання тут єдине крізь століття: Закрити всі створіння на довічно, Чи обірвати доступ до повітря? Мирослав Манюк 28.02.2026 #сонет_симетрон
Like
1
22переглядів