Українська
English
#історія #музика
Падіння ідолів: Як The KLF спалили мільйон фунтів і пішли в туман.
Якщо Kraftwerk були архітекторами цифрового порядку, то британці Біллі Драммонд та Джиммі Коті, відомі як The KLF, стали головними анархістами музичного всесвіту.
Наприкінці вісімдесятих вони зробили те, що досі викликає нервове сіпання у власників лейблів: вони зламали систему, стали найуспішнішим гуртом світу, а потім публічно самознищилися, залишивши по собі лише запах горілих грошей.
Це була не просто музика, а масштабна ситуаціоністська провокація проти споживацтва.
Інструкція з експлуатації хіт-парадів
У 1988 році Драммонд і Коті випустили книгу "The Manual (How to Have a Number One the Easy Way)". Це був цинічний, але абсолютно правдивий посібник для тих, хто не має таланту, грошей чи зв’язків, але хоче очолити чарти. Вони довели дієвість своїх порад на власному прикладі, штампуючи стадіонні гімни на кшталт What Time Is Love? та 3 a.m. Eternal.
Їхня технологія була простою: безжальний семплінг (крадіжка фрагментів чужих пісень) та поєднання непоєднуваного — від оперного співу до звуків реактивних двигунів. Коли шведський гурт ABBA подав на них до суду за використання мелодії Dancing Queen, The KLF поїхали до Швеції, щоб особисто вручити їм золотий диск. Не заставши артистів вдома, вони спалили наклад своєї платівки просто в полі. Це був перший тривожний дзвінок.
Перформанс як зброя соціального захисту
Кульмінація їхньої кар'єри відбулася на церемонії BRIT Awards у 1992 році. Замість того, щоб вдячно прийняти нагороду "Найкращий гурт року", The KLF вийшли на сцену разом із треш-метал гуртом Extreme Noise Terror і влаштували звуковий терор. Драммонд стріляв у натовп зіркових гостей із кулемета (на щастя, холостими набоями), а після виступу вони кинули під двері банкетної зали тушу мертвої вівці з написом: "Я померла за вас. Приємного апетиту".
Того ж вечора вони оголосили, що залишають музичний бізнес і видаляють весь свій каталог із продажу. Це був безпрецедентний акт комерційного самогубства.
Мільйон фунтів у вогні
Найбільш суперечливий акт стався у 1994 році на покинутому острові Юра. Маючи на рахунку мільйон фунтів стерлінгів чистого прибутку, дует вирішив, що ці гроші — лише сміття, яке заважає їхній свободі. Під прицілом відеокамери вони спалили всю суму до останньої банкноти в каміні старого будинку.
Поки москва у дев’яностих захоплено рахувала кожну вкрадену копійку, ці британські інтелектуали перетворювали капітал на попіл. Це був найдорожчий арт-перформанс у світі, який досі не дає спокою економістам та психологам. Хто вони: генії, що вивільнилися від диктатури грошей, чи просто безумці, які знущалися з бідності?
The KLF зникли так само ефектно, як і з'явилися, залишивши світ із питанням: чи можна купити безсмертя, якщо в тебе немає навіть на квиток на автобус? 🐑🔥
https://youtu.be/IiUgXgmP20c?si=PToOTDDZvhz3rwrj
Падіння ідолів: Як The KLF спалили мільйон фунтів і пішли в туман.
Якщо Kraftwerk були архітекторами цифрового порядку, то британці Біллі Драммонд та Джиммі Коті, відомі як The KLF, стали головними анархістами музичного всесвіту.
Наприкінці вісімдесятих вони зробили те, що досі викликає нервове сіпання у власників лейблів: вони зламали систему, стали найуспішнішим гуртом світу, а потім публічно самознищилися, залишивши по собі лише запах горілих грошей.
Це була не просто музика, а масштабна ситуаціоністська провокація проти споживацтва.
Інструкція з експлуатації хіт-парадів
У 1988 році Драммонд і Коті випустили книгу "The Manual (How to Have a Number One the Easy Way)". Це був цинічний, але абсолютно правдивий посібник для тих, хто не має таланту, грошей чи зв’язків, але хоче очолити чарти. Вони довели дієвість своїх порад на власному прикладі, штампуючи стадіонні гімни на кшталт What Time Is Love? та 3 a.m. Eternal.
Їхня технологія була простою: безжальний семплінг (крадіжка фрагментів чужих пісень) та поєднання непоєднуваного — від оперного співу до звуків реактивних двигунів. Коли шведський гурт ABBA подав на них до суду за використання мелодії Dancing Queen, The KLF поїхали до Швеції, щоб особисто вручити їм золотий диск. Не заставши артистів вдома, вони спалили наклад своєї платівки просто в полі. Це був перший тривожний дзвінок.
Перформанс як зброя соціального захисту
Кульмінація їхньої кар'єри відбулася на церемонії BRIT Awards у 1992 році. Замість того, щоб вдячно прийняти нагороду "Найкращий гурт року", The KLF вийшли на сцену разом із треш-метал гуртом Extreme Noise Terror і влаштували звуковий терор. Драммонд стріляв у натовп зіркових гостей із кулемета (на щастя, холостими набоями), а після виступу вони кинули під двері банкетної зали тушу мертвої вівці з написом: "Я померла за вас. Приємного апетиту".
Того ж вечора вони оголосили, що залишають музичний бізнес і видаляють весь свій каталог із продажу. Це був безпрецедентний акт комерційного самогубства.
Мільйон фунтів у вогні
Найбільш суперечливий акт стався у 1994 році на покинутому острові Юра. Маючи на рахунку мільйон фунтів стерлінгів чистого прибутку, дует вирішив, що ці гроші — лише сміття, яке заважає їхній свободі. Під прицілом відеокамери вони спалили всю суму до останньої банкноти в каміні старого будинку.
Поки москва у дев’яностих захоплено рахувала кожну вкрадену копійку, ці британські інтелектуали перетворювали капітал на попіл. Це був найдорожчий арт-перформанс у світі, який досі не дає спокою економістам та психологам. Хто вони: генії, що вивільнилися від диктатури грошей, чи просто безумці, які знущалися з бідності?
The KLF зникли так само ефектно, як і з'явилися, залишивши світ із питанням: чи можна купити безсмертя, якщо в тебе немає навіть на квиток на автобус? 🐑🔥
https://youtu.be/IiUgXgmP20c?si=PToOTDDZvhz3rwrj
#історія #музика
Падіння ідолів: Як The KLF спалили мільйон фунтів і пішли в туман.
Якщо Kraftwerk були архітекторами цифрового порядку, то британці Біллі Драммонд та Джиммі Коті, відомі як The KLF, стали головними анархістами музичного всесвіту.
Наприкінці вісімдесятих вони зробили те, що досі викликає нервове сіпання у власників лейблів: вони зламали систему, стали найуспішнішим гуртом світу, а потім публічно самознищилися, залишивши по собі лише запах горілих грошей.
Це була не просто музика, а масштабна ситуаціоністська провокація проти споживацтва.
Інструкція з експлуатації хіт-парадів
У 1988 році Драммонд і Коті випустили книгу "The Manual (How to Have a Number One the Easy Way)". Це був цинічний, але абсолютно правдивий посібник для тих, хто не має таланту, грошей чи зв’язків, але хоче очолити чарти. Вони довели дієвість своїх порад на власному прикладі, штампуючи стадіонні гімни на кшталт What Time Is Love? та 3 a.m. Eternal.
Їхня технологія була простою: безжальний семплінг (крадіжка фрагментів чужих пісень) та поєднання непоєднуваного — від оперного співу до звуків реактивних двигунів. Коли шведський гурт ABBA подав на них до суду за використання мелодії Dancing Queen, The KLF поїхали до Швеції, щоб особисто вручити їм золотий диск. Не заставши артистів вдома, вони спалили наклад своєї платівки просто в полі. Це був перший тривожний дзвінок.
Перформанс як зброя соціального захисту
Кульмінація їхньої кар'єри відбулася на церемонії BRIT Awards у 1992 році. Замість того, щоб вдячно прийняти нагороду "Найкращий гурт року", The KLF вийшли на сцену разом із треш-метал гуртом Extreme Noise Terror і влаштували звуковий терор. Драммонд стріляв у натовп зіркових гостей із кулемета (на щастя, холостими набоями), а після виступу вони кинули під двері банкетної зали тушу мертвої вівці з написом: "Я померла за вас. Приємного апетиту".
Того ж вечора вони оголосили, що залишають музичний бізнес і видаляють весь свій каталог із продажу. Це був безпрецедентний акт комерційного самогубства.
Мільйон фунтів у вогні
Найбільш суперечливий акт стався у 1994 році на покинутому острові Юра. Маючи на рахунку мільйон фунтів стерлінгів чистого прибутку, дует вирішив, що ці гроші — лише сміття, яке заважає їхній свободі. Під прицілом відеокамери вони спалили всю суму до останньої банкноти в каміні старого будинку.
Поки москва у дев’яностих захоплено рахувала кожну вкрадену копійку, ці британські інтелектуали перетворювали капітал на попіл. Це був найдорожчий арт-перформанс у світі, який досі не дає спокою економістам та психологам. Хто вони: генії, що вивільнилися від диктатури грошей, чи просто безумці, які знущалися з бідності?
The KLF зникли так само ефектно, як і з'явилися, залишивши світ із питанням: чи можна купити безсмертя, якщо в тебе немає навіть на квиток на автобус? 🐑🔥
https://youtu.be/IiUgXgmP20c?si=PToOTDDZvhz3rwrj
136переглядів