НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Спочатку наш предок, щоб утамувати голод, викопував коріння диких рослин. Поступово почав саджати й доглядати найбільш корисні й поживні культури. Праукраїна - це батьківщина землеробів-рільників. Праця на хлібній ниві зумовила осідлий спосіб життя оріїв-орачів, усвідомлення ними того, що вони краяни - мешканці певної, визначеної в просторі та часі, території, краю-країни. Сталося це в V-III тисячолітті до н. е., у добу так званої трипільської культури (назва походить від с. Трипілля на Київщині) - колиски українства. Трипільські орії густо заселяли дніпровські береги, мешкали у великих поселеннях і мали досить насичену й барвисту культуру - одну з первісних, а можливо, і найстародавнішу на Землі. Потім були довгі темні віки кочового розладу, занепаду. Але зв'язок не перервався. Нащадки оріїв-расенів, і ті, що залишилися на берегах Дніпра-Славути, і ті, що з різних причин їх покинули, а потім знову повернулися до свого краю-країни, змішувалися з кочівними скотарськими племенами й продовжували будувати храм землеробської життєстверджувальної української культури.

З відривного календаря "Криниченька" за 19 лютого.
----------