ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ
Вареники - одна з найпоширеніших страв із вареного тіста з начинкою: пісною чи скоромною - залежно від християнського календаря. Для неї використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу й навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Вареники широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, а й на врочисті дні (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вони були обов'язковою стравою, яку несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки - породіллі. При цьому вимовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник». У цих випадках вареники символізували продовження роду. Із сиром, мащені сметаною, були неодмінною стравою на Масницю (Сиропуст) поряд із млинцями, оладками, налисниками.
З відривного календаря "Криниченька" за 16 лютого.
----------
Вареники - одна з найпоширеніших страв із вареного тіста з начинкою: пісною чи скоромною - залежно від християнського календаря. Для неї використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу й навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Вареники широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, а й на врочисті дні (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вони були обов'язковою стравою, яку несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки - породіллі. При цьому вимовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник». У цих випадках вареники символізували продовження роду. Із сиром, мащені сметаною, були неодмінною стравою на Масницю (Сиропуст) поряд із млинцями, оладками, налисниками.
З відривного календаря "Криниченька" за 16 лютого.
----------
ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ
Вареники - одна з найпоширеніших страв із вареного тіста з начинкою: пісною чи скоромною - залежно від християнського календаря. Для неї використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу й навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Вареники широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, а й на врочисті дні (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вони були обов'язковою стравою, яку несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки - породіллі. При цьому вимовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник». У цих випадках вареники символізували продовження роду. Із сиром, мащені сметаною, були неодмінною стравою на Масницю (Сиропуст) поряд із млинцями, оладками, налисниками.
З відривного календаря "Криниченька" за 16 лютого.
----------
67views