#історія #події
Битва за Коррехідор: «Скеля», яку неможливо взяти, але довелося відбити 🏝️💣
В історії Другої світової війни є місця, що стають символами національної гордості та болю. Для американців таким місцем став Коррехідор — крихітний острів-фортеця при вході в Манільську затоку на Філіппінах. 16 лютого 1945 року союзники розпочали операцію з повернення цієї «Скелі», яка три роки тому стала місцем їхньої найбільшої поразки на Тихому океані. 🇺🇸⚔️🇯🇵

Десант у «вушко голки»

Коррехідор вважався неприступним. Японський гарнізон зарився глибоко в мережу тунелів Малінта, а стрімкі скелі робили класичну висадку з моря майже самогубством. Тому американське командування пішло на божевільний крок: скинути парашутистів на крихітний майданчик на вершині пагорба — прямо на голови ворогу. Це було схоже на спробу посадити літак на дах хмарочоса під час шторму. 🪂💨

Пекельний лабіринт

Японці не очікували атаки з неба. Проте справжнє пекло почалося після приземлення. Острів був перетворений на підземну фортецю. Битва йшла не за вулиці, а за кожен вхід у печеру, за кожну вентиляційну шахту. Японські солдати, вірні кодексу бусідо, відмовлялися здаватися, часто підриваючи себе разом із тунелями та американськими штурмовими групами. Острів буквально здригався від вибухів складів боєприпасів. 💥🌋

Символ реваншу

Для генерала Дугласа Макартура повернення Коррехідора було справою честі. Коли 2 березня над фортецею знову підняли американський прапор, це стало сигналом усьому світу: епоха японського домінування в регіоні завершена. З 6700 японських захисників острова в живих залишилося лише близько 50 чоловік — решта загинули в бою або під завалами підірваних тунелів. 🚩🫡

Ця операція до сьогодні вважається однією з найуспішніших і водночас найжорстокіших десантних операцій в історії. Вона довела, що навіть найпотужніші фортифікації безсилі проти поєднання зухвалої стратегії та залізної волі тих, хто повертає своє. 🎖️💪
#історія #події Битва за Коррехідор: «Скеля», яку неможливо взяти, але довелося відбити 🏝️💣 В історії Другої світової війни є місця, що стають символами національної гордості та болю. Для американців таким місцем став Коррехідор — крихітний острів-фортеця при вході в Манільську затоку на Філіппінах. 16 лютого 1945 року союзники розпочали операцію з повернення цієї «Скелі», яка три роки тому стала місцем їхньої найбільшої поразки на Тихому океані. 🇺🇸⚔️🇯🇵 Десант у «вушко голки» Коррехідор вважався неприступним. Японський гарнізон зарився глибоко в мережу тунелів Малінта, а стрімкі скелі робили класичну висадку з моря майже самогубством. Тому американське командування пішло на божевільний крок: скинути парашутистів на крихітний майданчик на вершині пагорба — прямо на голови ворогу. Це було схоже на спробу посадити літак на дах хмарочоса під час шторму. 🪂💨 Пекельний лабіринт Японці не очікували атаки з неба. Проте справжнє пекло почалося після приземлення. Острів був перетворений на підземну фортецю. Битва йшла не за вулиці, а за кожен вхід у печеру, за кожну вентиляційну шахту. Японські солдати, вірні кодексу бусідо, відмовлялися здаватися, часто підриваючи себе разом із тунелями та американськими штурмовими групами. Острів буквально здригався від вибухів складів боєприпасів. 💥🌋 Символ реваншу Для генерала Дугласа Макартура повернення Коррехідора було справою честі. Коли 2 березня над фортецею знову підняли американський прапор, це стало сигналом усьому світу: епоха японського домінування в регіоні завершена. З 6700 японських захисників острова в живих залишилося лише близько 50 чоловік — решта загинули в бою або під завалами підірваних тунелів. 🚩🫡 Ця операція до сьогодні вважається однією з найуспішніших і водночас найжорстокіших десантних операцій в історії. Вона довела, що навіть найпотужніші фортифікації безсилі проти поєднання зухвалої стратегії та залізної волі тих, хто повертає своє. 🎖️💪
Like
1
66переглядів