#історія #події
Кіотський протокол: Коли світ вперше спробував «вимкнути обігрівач» планети 🌍🌡️
16 лютого 2005 року увійшло в історію як день, коли екологія нарешті стала великою світовою політикою. Саме тоді набув чинності Кіотський протокол — перша глобальна угода, яка зобов’язала розвинені країни не просто «співчувати» природі, а реально скорочувати викиди парникових газів. 📉

Велика гра за чисте повітря

Протокол був підписаний у японському місті Кіото ще в 1997-му, але шлях до його реалізації зайняв вісім років. Чому так довго? Бо це була не просто екологічна хартія, а потужний економічний інструмент. Документ запровадив те, що раніше здавалося фантастикою — ринок квот на викиди. Країни, які не використовували свій ліміт «брудного повітря», могли продавати його тим, хто перевищував норми. 💰🏭

Україна та «зелені» мільярди

Для нашої країни Кіотський протокол став шансом на масштабну модернізацію. Оскільки після розпаду СРСР українська промисловість значно скоротилася, у нас з'явився величезний надлишок квот. У 2009–2010 роках Україна продала частину своїх одиниць установленої кількості (ОУК) Японії та Іспанії, отримавши сотні мільйонів євро. Ці кошти мали йти виключно на «зелені» проєкти: утеплення шкіл, лікарень та оновлення рухомого складу метрополітену. 🚉🏢

Чи спрацювало це?

Кіотський протокол часто критикують. Мовляв, найбільші забруднювачі (на кшталт США, які так і не ратифікували його, або Китаю, який вважався країною, що розвивається) не мали жорстких обмежень. Проте саме цей документ створив прецедент: людство вперше визнало, що клімат — це спільна відповідальність, а за забруднення атмосфери треба платити реальною валютою. 💸🌬️

Сьогодні, коли ми обговорюємо Паризьку угоду чи «зелений перехід» Європи, ми маємо пам'ятати, що все починалося саме тоді, 16 лютого 2005-го. Це був перший крок у довгій спробі людства навчитися жити так, щоб не спалити власний дім. 🏡🔥
#історія #події Кіотський протокол: Коли світ вперше спробував «вимкнути обігрівач» планети 🌍🌡️ 16 лютого 2005 року увійшло в історію як день, коли екологія нарешті стала великою світовою політикою. Саме тоді набув чинності Кіотський протокол — перша глобальна угода, яка зобов’язала розвинені країни не просто «співчувати» природі, а реально скорочувати викиди парникових газів. 📉 Велика гра за чисте повітря Протокол був підписаний у японському місті Кіото ще в 1997-му, але шлях до його реалізації зайняв вісім років. Чому так довго? Бо це була не просто екологічна хартія, а потужний економічний інструмент. Документ запровадив те, що раніше здавалося фантастикою — ринок квот на викиди. Країни, які не використовували свій ліміт «брудного повітря», могли продавати його тим, хто перевищував норми. 💰🏭 Україна та «зелені» мільярди Для нашої країни Кіотський протокол став шансом на масштабну модернізацію. Оскільки після розпаду СРСР українська промисловість значно скоротилася, у нас з'явився величезний надлишок квот. У 2009–2010 роках Україна продала частину своїх одиниць установленої кількості (ОУК) Японії та Іспанії, отримавши сотні мільйонів євро. Ці кошти мали йти виключно на «зелені» проєкти: утеплення шкіл, лікарень та оновлення рухомого складу метрополітену. 🚉🏢 Чи спрацювало це? Кіотський протокол часто критикують. Мовляв, найбільші забруднювачі (на кшталт США, які так і не ратифікували його, або Китаю, який вважався країною, що розвивається) не мали жорстких обмежень. Проте саме цей документ створив прецедент: людство вперше визнало, що клімат — це спільна відповідальність, а за забруднення атмосфери треба платити реальною валютою. 💸🌬️ Сьогодні, коли ми обговорюємо Паризьку угоду чи «зелений перехід» Європи, ми маємо пам'ятати, що все починалося саме тоді, 16 лютого 2005-го. Це був перший крок у довгій спробі людства навчитися жити так, щоб не спалити власний дім. 🏡🔥
52переглядів