#історія #події Козацький драйв на руїнах імперії: Як Звенигородщина почала озброюватися ⚔️ Коли на початку 1917 року російська імперія почала розповзатися по швах, українці не стали чекати на офіційні дозволи, щоб навести лад у власній хаті. 13 лютого 1917 року на Звенигородщині (Черкащина) розпочався процес, який згодом змусив ворогів України здригатися від одного лише згадування — формування загонів «Вільного козацтва». 🇺🇦 Це не була ініціатива «згори». Селяни-власники, нащадки тих самих козаків, що пам'ятали Гайдамаччину, втомилися від дезертирів та мародерів, які наповнили села після розвалу фронтів Першої світової. Організатором руху став Семен Гризло, який швидко зрозумів: якщо ти не маєш зброї та дисципліни, твоє право на землю та волю вартує менше, ніж папір, на якому воно записане. 🧐 Чому це важливо: Традиція: Це була перша спроба відродити козацький устрій не як декорацію, а як реальну військову силу. Демократія зі зброєю: Командирів обирали голосуванням, а кожен козак мав власне обмундирування та коня. 🐎 Масштаб: Рух швидко перекинувся на інші повіти, і вже восени 1917 року на з’їзді в Чигирині Почесним отаманом Вільного козацтва було обрано Павла Скоропадського. Ці хлопці в кучмах та з карабінами стали першим справжнім щитом українського села від більшовицької навали. Вони довели, що український селянин — це насамперед воїн, який здатен самоорганізуватися без жодних «директив» з москви. 👊