#історія #речі До появи цього винаходу світ нагадував закриту вечірку для обраних: знання поширювалися зі швидкістю переписування манускрипту втомленим ченцем, а помилка в одному слові могла стати канонічною на наступні сто років. Друкарський прес Йоганна Гутенберга з’явився близько 1440 року і, щиро кажучи, став першим справжнім «інтернетом», тільки на папері та з запахом свіжої фарби. 🗞️📜 Гутенберг не просто винайшов верстат; він створив систему. Його геній полягав у рухомих металевих літерах — таких собі «текстових атомах», які можна було збирати в слова, розбирати й використовувати знову. До цього книги були предметом розкоші, що коштували як невелике село, а після — стали доступними кожному, хто мав бодай трохи цікавості та кілька зайвих монет. 💸📖 Звісно, не обійшлося без драми. Церква спочатку злякалася, що тепер кожен зустрічний почне читати Біблію і — о жах! — робити власні висновки. Але прогрес було вже не спинити. Друкарський верстат запустив Реформацію, наукову революцію та епоху Просвітництва. Це була справжня інформаційна бомба: раптом виявилося, що ідеї можуть подорожувати швидше за вершників. 💣🏇 Цікаво, що сам Гутенберг на своєму винаході не розбагатів. Його партнер Йоганн Фуст відсудив у нього майстерню саме тоді, коли справа почала приносити прибуток. Типовий стартап середньовіччя: один винаходить, інший забирає дивіденди. 📉⚖️ Сьогодні, коли ми гортаємо стрічку новин у смартфоні, ми фактично користуємося спадщиною того самого дерев’яного преса. Гутенберг навчив людство тиражувати думки, перетворивши знання з приватної власності на спільне надбання. І хоча запах свіжої друкарської фарби поступово витісняється пікселями, магія відбитка на папері назавжди залишиться моментом, коли історія людства нарешті стала «публічною».