#історія #події
Кемп-Девідська декларація: Кінець «Холодної війни» (на папері) 🤝🇺🇸
1 лютого 1992 року в заміській резиденції президента США Кемп-Девід відбулася подія, яка мала б поставити фінальну крапку в епосі, що тримала світ у напрузі майже пів століття. Джордж Буш-старший та Борис Єльцин підписали документ, де офіційно проголосили: росія та США більше не розглядають одне одного як потенційних супротивників.

Атмосфера ілюзорного миру

Світ зітхнув із полегшенням. Здавалося, що загроза ядерного апокаліпсиса залишилася в минулому, а «залізна завіса» переплавлена на сувенірні значки. США тоді щиро (чи наївно) повірили, що на уламках СРСР постане демократична держава, з якою можна грати в теніс і підписувати торговельні угоди. 🎾📜

Чому це виглядає іронічно сьогодні?

Декларативність: Як показав час, папір витерпів усе, але ментальність керівництва в москві не змінилася. Реваншизм просто заснув на певний час, накопичуючи ресурси.
Український контекст: Поки лідери великих держав тиснули руки в Кемп-Девіді, Україна лише починала свій шлях незалежності, опинившись у складному полі геополітичних торгів між «новими друзями».
Ціна обіцянок: Декларація наголошувала на принципах демократії та поваги до кордонів.

Сьогодні ці рядки читаються як сумний історичний анекдот. 📉
Ця зустріч стала піком ілюзій про «кінець історії». Захід святкував перемогу, не помітивши, що опонент не здався, а лише взяв тайм-аут.
#історія #події Кемп-Девідська декларація: Кінець «Холодної війни» (на папері) 🤝🇺🇸 1 лютого 1992 року в заміській резиденції президента США Кемп-Девід відбулася подія, яка мала б поставити фінальну крапку в епосі, що тримала світ у напрузі майже пів століття. Джордж Буш-старший та Борис Єльцин підписали документ, де офіційно проголосили: росія та США більше не розглядають одне одного як потенційних супротивників. Атмосфера ілюзорного миру Світ зітхнув із полегшенням. Здавалося, що загроза ядерного апокаліпсиса залишилася в минулому, а «залізна завіса» переплавлена на сувенірні значки. США тоді щиро (чи наївно) повірили, що на уламках СРСР постане демократична держава, з якою можна грати в теніс і підписувати торговельні угоди. 🎾📜 Чому це виглядає іронічно сьогодні? Декларативність: Як показав час, папір витерпів усе, але ментальність керівництва в москві не змінилася. Реваншизм просто заснув на певний час, накопичуючи ресурси. Український контекст: Поки лідери великих держав тиснули руки в Кемп-Девіді, Україна лише починала свій шлях незалежності, опинившись у складному полі геополітичних торгів між «новими друзями». Ціна обіцянок: Декларація наголошувала на принципах демократії та поваги до кордонів. Сьогодні ці рядки читаються як сумний історичний анекдот. 📉 Ця зустріч стала піком ілюзій про «кінець історії». Захід святкував перемогу, не помітивши, що опонент не здався, а лише взяв тайм-аут.
Like
1
76views