НІЧ У ТРИВОЗІ

В тривозі ніч, в тривозі й хвилюванні,
А так споко́ю нам хотілось всім.
Чи є у нас на краще сподівання
У пеклі наджорстокому оцім?

Між вибухами мить перепочинку,
Між вибухами тиша лиш на мить,
Із нами ворог став до поєдинку,
Сміття вороже все до нас летить.

І ні́де вже від нього заховатись,
Воно уже й в підвалах дістає.
Чи можемо на спокій сподіватись?
Давно біда на сурмі виграє́.

Летить сміття з ворожого болота,
Летить до нас бляшанок цілий рій.
Чи спопеліє ворог наш, сволота?
Чи щезне з України вражий гній?

А мотлоху неміряно в ординців,
Над нами в небі мотлох цей кишить,
Так знищує потвора українців,
Й ніяка нечисть збрід цей не приспить.

В тривозі ніч, в тривозі і тремтінні,
Як тиші мить – лякає нас вона,
А далі в небі – мотлох в мерехтінні…
Продовжує терор свій сатана.

05.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043044