ДВАДЦЯТЬ ВІСІМ ЗАБРАНИХ ЖИТТІВ

(Світлій пам’яті полеглих 128-ї бригади)

В нас знову біль, страшні болючі втрати,
Вражи́на клята й забрані життя,
Не можемо такого ми прощати,
Ніко́ли це не пі́де в забуття.

Сто двадцять вісім… Горе, біль і сльо́зи,
І знов десятки забраних життів,
Війни́ вирують в нас страшенні гро́зи,
Й героїв не пове́рнем з тих світів.

Ракета вража влучила в героїв,
І не на полі бою це було́,
Біди́ потвора знову нам накоїв,
Несе щомиті смерті нам і зло.

Вони не знали, що загасне свічка
Й полинуть ду́ші в засвіти з землі́.
У рідних чорна хустка й чорна стрічка,
Яку нам в’яжуть кляті москалі.

Їх двадцять вісім полягло сьогодні,
Їх майже тридцять красенів-орлів.
Немає кра́ю чорній цій безодні,
І вже без ліку чорних наших днів.

Пішли з життя вони цієї днини,
А йшли з домівки неньку боронить.
Велика втрата знов для України,
Ятри́ться рана, яка так болить.

05.11.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 997950