ПРОСНИСЯ, СВІТЕ

Проснися, світе, бо мене болить,
Мене болить страждальна Україна,
Не хочемо ми крівцю сво́ю лить,
Не хочемо ми жити на руїнах.

Проснися, світе, бо в нас ллється кров,
Нас клятії ординці убивають,
В домівку нашу нелюд цей прийшов,
Й від неї нас, вкраїнців, визволяють.

Проснися, світе, годі уже спать,
Бо ми, як щит, між ворогом і вами,
Візьмися нам уже допомагать,
Допомагать не тільки лиш словами.

Проснися, світе, бо у пеклі ми,
У пеклі наша ненька Україна,
На світло вийди, світе, із пітьми́,
Допоки пред тобою не руїна.

Проснися, світе, бо нас нищить враг,
Він все і всіх з лиця землі́ стирає,
Звучить наш гімн і майорить наш стяг,
І солов'їну люд оберігає.

Проснися, світе, очі вже відкрий
І глянь на нас відкритими очима,
Про співчуття нам воду ти не лий,
Обличчям повернись, а не плечима.

10.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1002741