НЕ ПОДАРУЄ МАМІ МАТІОЛИ

(Світлій пам’яті захисника України Олега Антипова)

Герой загинув, голову поклав,
Віддав життя за нас та Україну,
Як зброю взяв – не думав, не гадав…
Та в засвіти через війну полинув.

Війна забрала в юного життя,
А намір був – здобути ПЕРЕМОГУ,
Із засвітів не буде вороття,
Хоч не туди він прокладав дорогу.

Поліг герой, дода́лось горя й сліз,
Рида село, ридають рідні й друзі,
Ридає над рікою й верболіз.
За ним громада й Україна в тузі.

Життя забрала клята ця війна,
Життєву свічку нагла загасила,
Безжально діяв вбивця-сатана,
І напослідок кров Олега вмила.

Він найцінніше на війні віддав,
З любов’ю до Вкраїни ліг в могилу,
Він вірно рідну землю захищав,
Й за обрій птахом назавжди́ полинув.

Із фронту в домовині повернув
І не розплющить очі вже ніко́ли,
Герой Олег вже вічним сном заснув
Й не подарує мамі матіоли.

30.06.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 987537