#історія #речі 🪨 Грифельна дошка: Планшет, що виховав людство 🪨 До того як папір став дешевим і доступним, мільйони дітей по всьому світу починали свій шлях до знань з невеликого шматка чорного каменю в дерев'яній рамі. Це був "багаторазовий зошит", який можна було обнулити одним помахом мокрої ганчірки. ⛰️ Дарунок гір Матеріалом для таких дошок слугував сланець — природний камінь, який легко розколюється на тонкі та рівні пластини. Назва "грифель" походить від німецького Griffel (паличка для письма). Спочатку це були просто загострені шматочки того самого сланцю, які залишали на дошці світлу подряпину. 🏫 Революція в класі До кінця XVIII століття навчання було переважно індивідуальним: вчитель підходив до кожного учня окремо. Але у 1801 році Джеймс Пілланс, директор школи в Единбурзі, зробив радикальний крок. Він взяв багато маленьких грифельних дошок і з'єднав їх в одну величезну на стіні. Так з’явилася перша шкільна дошка. Тепер вчитель міг малювати карти та писати формули відразу для всіх, що назавжди змінило формат масової освіти. 🧹 Екологічність та гігієна Грифельні дошки були ідеальними для бідних сімей: один раз купив — і користуєшся роками. Проте була й темна сторона. У XIX столітті діти часто витирали дошки просто рукавом або... власною слиною. Через це школи часто ставали центрами поширення хвороб, поки вчителі не почали суворо вимагати використання індивідуальних губок. 🎨 Від сланцю до гаджетів У середині XX століття грифельні дошки почали витісняти зелені та чорні дошки з металу, вкриті порцеляновою емаллю (на них писали вже крейдою). А згодом з'явилися білі маркерні дошки та інтерактивні панелі. Цікаво, що сучасні графічні планшети та iPad багато в чому повторюють концепцію грифельної дошки: нескінченна поверхня для письма, де будь-яку помилку можна миттєво стерти.