#історія #події Червоний терор над золотими банями: Початок кінця "старого" Києва. ​Січень 1918 року став для Києва часом, коли ілюзії про "революційне братерство" остаточно розчинилися у диму артилерійських розривів. Поки в Бересті тривали переговори, до української столиці наближалася одинадцятитисячна армія більшовиків під командуванням колишнього царського підполковника Михайла Муравйова. Людина з хворобливою психікою та патологічною ненавистю до всього українського, він приніс із собою нову тактику війни — безжальний терор проти цивільного міста. 😡 ​Артилерійський садизм ​26 січня (13 січня за старим стилем) почалося те, чого Київ не бачив з часів монгольської навали. Муравйов наказав відкрити масований вогонь по місту з важких гармат, розташованих на лівому березі Дніпра, у Дарниці. Це не був вибірковий вогонь по оборонних позиціях — снаряди цілеспрямовано спрямовували на житлові квартали, храми та пам’ятки архітектури. 🏚️ ​Особливою мішенню став розкішний будинок Михайла Грушевського на Паньківщині. Більшовики знали, де живе голова Центральної Ради, і методично розстрілювали будівлю запальними снарядами, поки вона не перетворилася на згарище, поховавши під уламками унікальні колекції старожитностей та бібліотеку. ​"Ми несемо смерть буржуям!" ​Обстріл тривав кілька діб поспіль. За свідченнями очевидців, по Києву було випущено до 15 тисяч снарядів. Муравйов відкрито заявляв своїм солдатам: ​"Ми йдемо вогнем і мечем встановити радянську владу. Я наказав артилерії бити по висотних будинках, по палацах, по церквах і монастирях. Я бив по Софійському собору, бо там засідала Рада." ​Коли загони більшовиків нарешті увірвалися в місто через мости та з боку Печерська, почалася кривава вакханалія. Лише за перші дні окупації в Маріїнському парку та на вулицях міста було розстріляно і заколото багнетами кілька тисяч людей: офіцерів, студентів, гімназистів і навіть звичайних перехожих, у яких знаходили посвідчення видані УНР або просто чули українську мову. 🩸 ​Урок історії, який неможливо забути ​Ці події стали першим масштабним актом геноцидної політики росії проти України у XX столітті. Муравйовська навала продемонструвала справжнє обличчя більшовизму: нищення культури, заперечення права на життя та абсолютну жорстокість. Київ вистояв тоді, але ціна була страшною — місто назавжди втратило свій спокійний, патріархальний затишок, занурившись у десятиліття репресій. 🕯️ ​Сьогодні, коли нащадки Муравйова намагаються повторити той самий сценарій, ми маємо пам'ятати: січень 1918-го був не просто епізодом війни, а першим попередженням, яке світ, на жаль, тоді проігнорував.