ЧОРНИЙ ДЕМОН Й ЗАБРАНІ ЖИТТЯ

В нас знову плач, а мав лунати сміх,
Потвори б’ють ракетами усюди,
Не знають ці ординці слова ГРІХ,
Щоразу гинуть в нас цивільні люди.

Ось знову у тривозі наша ніч…
Страшна, тривожна, в ко́гось – і остання,
І хтось вже не відкриє більше віч,
Бо відбуло́сь з життям в цю ніч прощання.

Орда з русні до Умані зайшла,
Й Дніпро ця гниль й на цей раз не минула,
Будинки житлові вона знайшла,
Ракетою й тепер не промахнула.

Атака й на столицю в нас була,
Й Укра́їнка влучання теж зазнала,
Виймають з-під завалів тих тіла…
Життя вкраїнцям нечисть обірвала.

І Київщина, й Умань, і Дніпро…
І слів бракує все це описати…
Потвори, нечисть і гниле нутро,
Що здатне від життя усіх звільняти.

Й Чернігівщину ворог обстріляв,
Горять будинки й знову гинуть люди,
Ракетного удару й тут завдав…
Потвори ті сягають нас усюди.

Орда життя забрала уночі,
І знову серед них невинні діти,
Бо чорний демон всівся на плечі́,
І смерть в домівці довело́сь зустріти.

Жалобну хустку зняти не дають,
Стають мішенню і будинки й люди,
Ударів нам ординці завдають…
Коли вже спокій в Україні буде?

28.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 981564