ЖУРАВЛИК

Журавликом синок злетів у небо,
Курличе тужно в небі з вишини,
Не ве́рнеться, матусенько, до тебе,
Хіба що лиш прилине в тво́ї сни.

Не ве́рнеться, матусенько, ніко́ли,
Його не зможеш більше обійнять,
Не вийде на світанку з батьком в поле,
В сирій землі́ зостанеться лежать.

Не вийде більше вранці на подвір'я,
Босо́ніж не пройде́ться по росі,
Лиш з піднебесся скине сво́є пір'я,
Й скупаєте його в свої́й сльозі.

Лиш з піднебесся пір'ячко він скине,
У ньому буде ту́га і печаль,
Але в домівку більше не полине,
Його відліт поселить біль і жаль.

В домівку більш ніко́ли не полине,
Не заспіває пісню він дзвінку…
Курликання прощальне журавлине,
Й могила, що заквітчана в вінку.

Курликання прощальне журавлине
Наза́вжди в піднебесся полетів.
В сирій землі журавлик наш спочине…
А жити він… А жити він хотів.

22.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 р.
ID: 978034