Українська
English
#історія #речі
🛂 Охоронна грамота від біблійних часів.
Перша згадка про щось схоже на паспорт міститься ще в Біблії (Книга Неемії, близько 450 р. до н.е.). Служитель перського царя Артаксеркса I попросив листа, щоб безпечно проїхати через сусідні землі. Тобто паспорт спочатку був не «дозволом виїхати», а проханням царя «не бити того, хто це несе».
🏛️ "Passé Port" — Пройти через порт
Сама назва, за однією з версій, походить від французького passe port (пройти через порт) або passe porte (пройти через ворота). У Середньовіччі це була просто довідка, що ви не розносите чуму і не є шпигуном. Що цікаво, фотографій тоді не було, тому в паспорті писали щось на кшталт: «Ніс середній, очі сірі, обличчя звичайне». Під такий опис підходив кожен другий мешканець Європи, що неабияк допомагало справжнім шпигунам.
📸 Золота доба без віз
Наприкінці XIX століття світ був настільки відкритим, що паспорти майже зникли. Ви могли сісти на поїзд у Парижі й вийти в Константинополі, не показуючи жодного папірця. Все змінилося з Першою світовою війною. Параноя, страх іноземних агентів і необхідність контролювати мобілізацію змусили уряди повернути документи. Саме тоді, у 1914 році, з’явилися перші фотокартки. На них дозволялося бути з собакою, родиною або курити люльку — головне, щоб обличчя було видно.
🌍 Сьогодні: Сила кольору та чіпа
Зараз паспорт — це ієрархія. Світ ділиться на тих, чий паспорт відкриває всі двері (як-от Сінгапур чи Японія), і тих, кому треба збирати стос довідок заради тижневої відпустки. Колір обкладинки теж не випадковий:
Червоний/Бордовий — зазвичай обирають країни з комуністичним минулим або члени ЄС.
Синій — символ «Нового світу» (США, Канада) або країн Митного союзу (МЕРКОСУР).
Зелений — більшість мусульманських країн (колір прапора Пророка).
Чорний — рідкісний, використовується деякими африканськими країнами або Новою Зеландією (їхній національний колір).
📜 Філософія кордону
Паспорт — це парадокс. Він підтверджує вашу ідентичність, але водночас заганяє її в рамки державних стандартів. Це маленька книжечка, яка важить лише кілька грамів, але має силу зупинити вас на краю світу або відкрити шлях до нової долі.
🛂 Охоронна грамота від біблійних часів.
Перша згадка про щось схоже на паспорт міститься ще в Біблії (Книга Неемії, близько 450 р. до н.е.). Служитель перського царя Артаксеркса I попросив листа, щоб безпечно проїхати через сусідні землі. Тобто паспорт спочатку був не «дозволом виїхати», а проханням царя «не бити того, хто це несе».
🏛️ "Passé Port" — Пройти через порт
Сама назва, за однією з версій, походить від французького passe port (пройти через порт) або passe porte (пройти через ворота). У Середньовіччі це була просто довідка, що ви не розносите чуму і не є шпигуном. Що цікаво, фотографій тоді не було, тому в паспорті писали щось на кшталт: «Ніс середній, очі сірі, обличчя звичайне». Під такий опис підходив кожен другий мешканець Європи, що неабияк допомагало справжнім шпигунам.
📸 Золота доба без віз
Наприкінці XIX століття світ був настільки відкритим, що паспорти майже зникли. Ви могли сісти на поїзд у Парижі й вийти в Константинополі, не показуючи жодного папірця. Все змінилося з Першою світовою війною. Параноя, страх іноземних агентів і необхідність контролювати мобілізацію змусили уряди повернути документи. Саме тоді, у 1914 році, з’явилися перші фотокартки. На них дозволялося бути з собакою, родиною або курити люльку — головне, щоб обличчя було видно.
🌍 Сьогодні: Сила кольору та чіпа
Зараз паспорт — це ієрархія. Світ ділиться на тих, чий паспорт відкриває всі двері (як-от Сінгапур чи Японія), і тих, кому треба збирати стос довідок заради тижневої відпустки. Колір обкладинки теж не випадковий:
Червоний/Бордовий — зазвичай обирають країни з комуністичним минулим або члени ЄС.
Синій — символ «Нового світу» (США, Канада) або країн Митного союзу (МЕРКОСУР).
Зелений — більшість мусульманських країн (колір прапора Пророка).
Чорний — рідкісний, використовується деякими африканськими країнами або Новою Зеландією (їхній національний колір).
📜 Філософія кордону
Паспорт — це парадокс. Він підтверджує вашу ідентичність, але водночас заганяє її в рамки державних стандартів. Це маленька книжечка, яка важить лише кілька грамів, але має силу зупинити вас на краю світу або відкрити шлях до нової долі.
#історія #речі
🛂 Охоронна грамота від біблійних часів.
Перша згадка про щось схоже на паспорт міститься ще в Біблії (Книга Неемії, близько 450 р. до н.е.). Служитель перського царя Артаксеркса I попросив листа, щоб безпечно проїхати через сусідні землі. Тобто паспорт спочатку був не «дозволом виїхати», а проханням царя «не бити того, хто це несе».
🏛️ "Passé Port" — Пройти через порт
Сама назва, за однією з версій, походить від французького passe port (пройти через порт) або passe porte (пройти через ворота). У Середньовіччі це була просто довідка, що ви не розносите чуму і не є шпигуном. Що цікаво, фотографій тоді не було, тому в паспорті писали щось на кшталт: «Ніс середній, очі сірі, обличчя звичайне». Під такий опис підходив кожен другий мешканець Європи, що неабияк допомагало справжнім шпигунам.
📸 Золота доба без віз
Наприкінці XIX століття світ був настільки відкритим, що паспорти майже зникли. Ви могли сісти на поїзд у Парижі й вийти в Константинополі, не показуючи жодного папірця. Все змінилося з Першою світовою війною. Параноя, страх іноземних агентів і необхідність контролювати мобілізацію змусили уряди повернути документи. Саме тоді, у 1914 році, з’явилися перші фотокартки. На них дозволялося бути з собакою, родиною або курити люльку — головне, щоб обличчя було видно.
🌍 Сьогодні: Сила кольору та чіпа
Зараз паспорт — це ієрархія. Світ ділиться на тих, чий паспорт відкриває всі двері (як-от Сінгапур чи Японія), і тих, кому треба збирати стос довідок заради тижневої відпустки. Колір обкладинки теж не випадковий:
Червоний/Бордовий — зазвичай обирають країни з комуністичним минулим або члени ЄС.
Синій — символ «Нового світу» (США, Канада) або країн Митного союзу (МЕРКОСУР).
Зелений — більшість мусульманських країн (колір прапора Пророка).
Чорний — рідкісний, використовується деякими африканськими країнами або Новою Зеландією (їхній національний колір).
📜 Філософія кордону
Паспорт — це парадокс. Він підтверджує вашу ідентичність, але водночас заганяє її в рамки державних стандартів. Це маленька книжечка, яка важить лише кілька грамів, але має силу зупинити вас на краю світу або відкрити шлях до нової долі.
39переглядів