#дати День Кіборгів: Коли бетон не витримав, а люди — встояли. 16 січня Україна схиляє голову перед тими, хто довів: межа людської витривалості пролягає значно далі, ніж межа міцності арматури. Всеукраїнський день пам'яті захисників Донецького аеропорту — це не про «свято» у звичному розумінні, а про дату, що закарбувала в історії термін «Кіборги». 🦾🇺🇦 242 дні оборони ДАПу стали сучасною версією Фермопіл, де замість спартанських щитів були обпалені стіни терміналів, а замість перських стріл — нескінченні «Гради» та танки російських окупантів. Чому ця пам’ять не має терміну придатності: Символ незламності: Саме ворог, намагаючись виправдати власну неспроможність захопити об'єкт місяцями, назвав наших воїнів «кіборгами». Назва прижилася, бо важко було повірити, що звичайна людина з плоті та крові здатна воювати в таких умовах. Останні дні: 13 січня впала диспетчерська вежа — «очі» аеропорту. А 20-го та 21-го січня бойовики підірвали перекриття терміналу. Бетон здався. Люди — ні. Багато хто пішов у вічність саме під уламками рідної землі, яку тримали до останнього подиху. 🕯️ Етос воїна: Це були добровольці, кадрові військові, медики та волонтери. Аеропорт став точкою, де народилася нова українська армія — та, що не відступає навіть тоді, коли сенс триматися за руїни здається примарним для кабінетних стратегів. Ми згадуємо не просто локацію на карті, а дух опору. Кожен, хто пройшов крізь пекло ДАПу, став цеглиною у фундаменті нашої теперішньої великої боротьби. Вони показали всьому світові: можна зруйнувати скло, залізо та камінь, але неможливо зламати волю, яка має коріння глибше, ніж будь-який фундамент. 🏛️🙏