#історія #події Як Директорія УНР оголосила війну радянській росії. ​Історія — пані іронічна, а подекуди й відверто жорстока. 16 січня 1919 року Директорія УНР нарешті зробила те, що мала зробити ще кілька місяців тому: офіційно оголосила війну радянській росії (РСФРР). Чому «нарешті»? Бо до цього моменту українська влада перебувала у дивному стані політичного заперечення, намагаючись достукатися до совісті тих, хто її апріорі не мав. 🤷‍♂️ ​На той час червоні війська вже активно «звільняли» українські міста, зокрема Харків, де було створено маріонетковий «Тимчасовий робітничо-селянський уряд України». На всі протестні ноти Києва москва відповідала в дусі сучасних методичок: «Нас там нет», «Це внутрішній конфлікт», «Це воюють війська вашого ж українського радянського уряду». Знайомий почерк, чи не так? ✍️ ​Хроніка «дипломатичного прозріння»: ​Грудень 1918 — січень 1919: Більшовики без офіційного оголошення війни просуваються вглиб України. Володимир Винниченко, з його соціалістичними ілюзіями, все ще сподівається на «революційну солідарність». 🥀 ​Позиція москви: Нарком закордонних справ РСФРР Чичерін цинічно заявляв, що військові дії ведуться між Директорією та «українським радянським урядом», а росія тут взагалі ні до чого. ​16 січня 1919 року: Терпець увірвався навіть у найбільш миролюбних. Директорія констатує стан війни. ​Це оголошення було актом відчаю та водночас юридичного самоствердження. Проте дорогоцінний час для мобілізації та організації оборони було втрачено на безплідні листування з Кремлем. Симон Петлюра вже тоді розумів, що з «червоним туманом» не домовляються, його розганяють лише силою зброї. ⚔️ ​Стаття 1919 року — це дзеркало, в яке нам варто заглядати частіше, щоб не шукати «мир в очах» чергового агресора, який століттями не міняє своїх методів.